На будівлі гуртожитку Харківського національного технічного університету «Гігант» по вулиці Пушкінській, де свого часу жив студент Петро Григоренко, відкрили меморіальну дошку.
Ідея вшанувати пам’ять відомого радянського правозахисника виникла ще напередодні його 100-річчя, але в 2007 році реалізувати задум не вдалося.
«Я сам ходив у ХПІ, говорив із керівництвом вишу на цю тему, — розповів директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров. — Їхня позиція була така: чому ми маємо ставити дошку Григоренку, який навіть не довчився? Два роки провчився і поїхав, став військовим. Що він зробив для нашого інституту? Я намагався пояснити, що він зробив не лише для інституту, а й для всієї країни. Але керівництво ВНЗ вважало, що потрібно ставити дошки людям, які зробили якийсь внесок у розвиток інституту».
Петро Григоренко був радянським військовим, але, попри це, з середини 60-х років брав активну участь у правозахисному русі, виступав на захист кримських татар та інших депортованих народів.
За таку діяльність генерала «розжалували» в рядові та позбавили всіх державних відзнак.
Правозахисник тривалий час поневірявся по тюрмах, таборах та психіатричних лікарнях.
«Він писав, що три фактори вплинули на те, що він став людиною, яка виступила з критикою тодішнього режиму, — розповів Леонід Леонідов, голова обласного комітету «Дрогобицький яр». — Перший фактор — це захист кандидатської дисертації. Йому ставили палиці в колеса. Другий фактор — це смерть батька дружини, з яким він був дуже близьким. І третій фактор — це державний антисемітизм».
За словами Євгена Захарова, у своїй діяльності Петро Григоренко виступав проти насильницьких методів боротьби.
Крім того, він розумів покладену на себе відповідальність та не допускав того, щоб через нього та чи інша людина потрапила під репресії. «До нього тягнулися люди, він був завжди відкритим, — каже пан Захаров. — В його квартирі постійно бували десятки людей. Він був однією з ключових фігур у кримськотатарському русі і в українському демократичному русі. Коли була створена Московська Гельсінська група, він ініціював створення Української Гельсінської групи».
На відкриття меморіальної дошки приїхав зі США син Петра Григоренка Андрій.
«Я чекав на цю подію понад 10 років, — сказав він. — І ось нарешті дочекався».
Автором пам’ятного знаку став відомий скульптор Дмитро Ів.
