Рубати не можна, і не рубати теж: українські ліси потерпають від нашестя короїда

18.10.2017
Рубати не можна, і не рубати теж: українські ліси потерпають від нашестя короїда

Сосни вмирають.

До багатьох проблем українських лісів кілька років тому додалася ще одна біда, масштаби якої вражають: майже 350 тисяч гектарів соснових насаджень вражено жуком-короїдом.

 

А це площа, що дорівнює чотирьом Києвам!

 

Лісівники й науковці переконують: якщо не вирубувати хворі площі, матимемо не просто велику екологічну проблему, а й незворотні наслідки для економіки країни.

 

Боротися ефективно з засиллям шкідника лісівники не можуть через законодавчі обмеження та спротив екологів.

 

Рубати не можна, і не рубати не можна теж. І як знайти золоту середину в цій ситуації? 

 

«Поки говоритимемо, не буде чого інспектувати»

Волинські лісівники нещодавно разом з науковцями показали вражені площі депутатам обласної ради й чиновникам, аби всі врешті усвідомили небезпеку, що загрожує сьогодні лісам.
 
Депутати на власні очі могли побачити, що стається з хворими деревами лише за декілька місяців.
 
Таких семінарів відбулося вже кілька. 
 
— Верхівковий короїд — проблема не лише українська. І в інших країнах цей шкідник нищить ліс, але...
 
Наприклад, візьмемо Білорусь.
 
Там борються всією державою, й це питання постійно на контролі.
 
Раз у тиждень про ситуацію доповідають навіть президенту.
 
На державному рівні закупили 300 лісозаготівельних машин, які самі заготовляють ліс, 250 хорвардерів, 500 вантажних автомобілів, і всю цю техніку використовують для боротьби з короїдом.
 
Тобто є проблема — держава її вирішує.
 
В Україні вперше забили на сполох житомиряни.
 
Це було наприкінці 2014-го — на початку 2015 років.
 
У Малинському лісництві були зафіксовані великі площі масового всихання лісів.
 
Потім це почалося на Рівненщині, а вже потім у нас.
 
На Волині трохи менші масштаби цієї біди, ніж у сусідів, — розповідає Олександр Кватирко, начальник Волинського обласного управліня лісового і мисливського господарства.
 
— Коли проводили всеукраїнський семінар у Рівному, у ньому брали участь і поляки, і білоруси. І там ми почули від них, як країни організовані на ліквідацію наслідків всихання лісів, вражених короїдом.
 
На законодавчому рівні там зробили все необхідне.
 
Так, був спротив екологів, але попідписували все, що потрібно, зміни у санітарні правила внесли.
 
Підійшли до всього об’єктивно — і вся держава працює над ліквідацією лиха.
 
Ми ж затягуємо час, розказуємо, переконуємо і втрачаємо. І поки будемо говорити, не буде чого інспектувати, будуть суцільні мертві деревостани.
 
Буде мертвий ліс. Я вже не кажу про економіку і про те, скільки втратить бюджет.
 
Про економіку сьогодні ніхто не говорить, бо, в першу чергу, це екологічна біда.
 
Якщо вчасно все зробити, то з одного гектара 40 тисяч гривень до бюджету надійде, плюс державні підприємства сплатять податки на всіх рівнях.
 
А якщо нічого не робити, матимемо вдесятеро менше. За дрова заплатимо по 4 тисячі гривень. 
 
 
— Пане Олександре, логічно виникає запитання: до 2014 року короїд у лісах теж був, але чому саме зараз ситуація стала такою критичною?
 
— Звичайно, всихання були, але не в таких обсягах.
 
Проводили санітарні рубки, тому проблема була локальною.
 
Сьогодні ліс у зв’язку зі зміною кліматичних умов дуже ослаблений.
 
Як до ослабленої людини чіпляються всі хвороби, так і до лісу.
 
Неослаблене дерево може себе захистити. Змінився суттєво температурний режим.
 
Буває, що в лютому дуже тепло й починається сокорух.
 
І жук уже їсть дерево.
 
Колись зими були суворіші й шкідники вимерзали.
 
На семінар ми робили температурний аналіз по роках і по рівню ґрунтових вод.
 
І найстрашніша ситуація була в 2015—2016 роках.
 
На графіках усе добре видно.
 
Ситуація ускладнювалася з року в рік.
 
Ліс ослаблювався після кожного посушливого літа.
 
Пам’ятаєте, навіть у криницях вода зникала, і це на Поліссі.
 
А думаєте, що проведена півстоліття тому меліорація не дала про себе знати?
 
Усі лісові насадження якраз такого віку. Все до того йшло.
 
У період тиші ми всі рубки зупинили. Зараз нікого не слухаємо й усі сили кинули на ліквідацію короїда.
 
За 20 років в області під час пожеж згоріло лісу десь 2,5 тисячі гектарів.
 
А короїдом тільки за рік знищено 7 тисяч га. Про що ще можна говорити? 
 
Науковець, закріплений за нашою областю, два роки займається цією проблемою. Обстежено ліси вже 17 лісгоспів.
 
Основне завдання лісника сьогодні — вчасно виявити вражену площу, оформити сигнальний листок, зробити відведення, терміново отримати дозвіл і видалити хворий деревостан.
 
Таке завдання поставлено сьогодні всім лісовим майстрам і лісовій охороні. Якщо цього не робити, то матимемо на 1 гектарі 10 тисяч гривень збитків.
 
Якщо всіма рубками (головного користування і рубками догляду) ми брали щороку ліс на 5 тисячах гектарів, то сьогодні пошкодженого короїдом маємо 7 тисяч га.
 
Чомусь, як згоріло 8 тисяч гектарів лісу на Херсонщині — це було екологічне лихо, і вся держава допомагала.
 
А сьогодні в Україні 330 тисяч гектарів короїдовсихаючих насаджень — і нічого. Законопроекти лежать у Верховній Раді, й далі справа не рухається. 

«Потрібно садити більше листяних порід»

— Є побоювання, що під приводом боротьби з короїдом будуть вирубувати і здоровий ліс. І що лобіюють зміни в законодавстві, щоб спростити процедуру отримання дозволів, ті, хто втратив великі прибутки від лісу... 
 
— Для таких регіонів, як Волинь, Рівненщина, Житомирщина, Київщина та інших лісових областей, повністю вистачає стиглого лісу.
 
Нам вистачає стиглого яблука, а ці гнилі яблука, санітарні рубки, за великим рахунком, нам геть не по­трібні.
 
Але ми мусимо обережно вирізати хворий ліс, бо він небезпечний. Усі санітарні рубки чи рубки догляду є збитковими. Їх завжди фінансували з держбюджету. Та вже два роки немає фінансування на них узагалі.
 
Сьогодні область сама має подумати, де взяти посадковий матеріал, щоб на місці хворого лісу посадити новий. Де взяти людей, щоб посадити культури, доглянути, звідки фінансувати все це, якщо маємо з хворого гектара мінус 10 тисяч гривень?
 
Це треба 70 мільйонів гривень, якщо маємо 7 тисяч гектарів враженого лісу.
 
Ось над чим мала б подумати влада, а не правильно лісник рубає чи неправильно. Треба звільнити, врешті, ліс від політики. 
 
— На місці хворого лісу треба висадити новий, менш вразливий до хвороб.
 
І структуру лісових насаджень, напевне, потрібно змінювати, якщо так змінилися кліматичні умови за останні роки? 
 
— Потрібно садити більше листяних порід, вводити нові породи.
 
Зараз цим і займаються науковці. Усі ці вражені площі — це післявоєнні насадження, коли тупо висаджували саму сосну. Клімат змінився, а у нас ГОСТи 1967, 1983 років.
 
У Німеччині лісове господарство ведеться з урахуванням традицій, різних типів природних умов — у кожному регіоні по-своєму. А у нас все під один гребінець, як у Радянському Союзі було.
 
Не можна так. Ліс має бути прив’язаний до природного середовища. Він сам знає, як йому рости.
 
І стійкішого лісу, ніж той, що сам виріс, немає. Тому ведення лісового господарства має максимально бути наближеним до природного, хоч би що хто говорив.
 
Краще, ніж природа, ніхто не створить. 

«Я раджу цим людям не сидіти в кабінеті, а поїхати в ліс»

— Хочу, щоб суспільство, громадськість зрозуміли, що звичайними заходами цю проблему подолати вже не вдасться, — коментує ситуацію із короїдом заступник голови Державної агенції лісових ресурсів Володимир Бондар.
 
— Хоча у нас розписана система відведення рубок тих чи інших ділянок, у тому числі й санітарних.
 
Але сама процедура займає такий період часу, що не можемо адекватно реагувати на проблему.
 
Навіть при всіх хороших розкладах на відведення ділянок іде практично два місяці, а хворе дерево гине за шість днів.
 
Поки відводимо одну ділянку, не можемо її врятувати, бо вона вже пошкоджена. І змушені переходити до порятунку інших.
 
Через те потрібні надзвичайні заходи. Такі заходи прийняті в більшості країн світу, які зіткнулися з подібною проблемою.
 
До прикладу, в Білорусі під президентським патронатом були прийняті всі необхідні рішення. Так само і в Польщі.
 
Нещодавно їх прийняли в Австрії. Ми зараз зупинилися на етапі «варто не варто», «є це проблемою чи не є».
 
Багато так званих фахівців у лісовій справі, які шкодять галузі, шкодять лісу, кажуть: «Це питання лісівників, щоб їм більше рубати».
 
Я б порадив цим людям не сидіти у «Фейсбуці» чи у кабінеті, а поїхати в ліс і подивитися на вражені ділянки, простежити, як усе це розвивається. І тоді такі питання самі по собі відпадуть. 
 
Наприкінці вересня під час візиту до України представників міністерства лісового господарства Республіки Білорусь підписано спільну заяву з Державним агентством лісових ресурсів України, де лісівники двох держав окреслили необхідність розробки стратегії та комплексу заходів щодо попередження та боротьби зі шкідниками і хворобами лісу в умовах зміни клімату з урахуванням транскордонного аспекту.
 
Також ініційовано винесення питання про погіршення санітарного стану лісів на розгляд наступної сесії Європейської комісії з лісового господарства ФАО (Продовольчої і сільськогосподарської організації Об’єднаних Націй).