Ініціативу — в мирне русло

27.09.2017
Революція гідності надихнула громадськість на здійснення змін у всіх сферах життя українського суспільства. До цих змін долучилися й школярі.
 
Я ще у восьмому класі замислився над тим, а що можемо зробити ми, молоді. І дійшов висновку — потрібно об’єднувати молодь в організацію, де можна було б планувати і виконувати певний обсяг робіт для покращення території нашого селища.
 
Я розумів: щось велике нам iще не під силу. А от зайнятися упорядкуванням парку культури — саме для нас. 
 
Своїми думками я поділився з ровесниками, і вони мене підтримали. За моєю ініціативою було створено учнівське громадське об’єднання, у яке одразу влилося 40 юнаків та дівчат. Вони й обрали мене керівником.
 
Я звернувся до директора школи Ліни Миколаївни Сидоренко по допомогу щодо діяльності нашої організації.
 
Вона порадила написати Статут і придумати назву громадського об’єднання. Ось так і з’явилася наша «Мирна ініціатива». Це було восени 2015 року.
 
А далі були суботники... Багато. Адже впорядкувати захаращений велетенський парк, який заснований iще 100 років тому відомим цукрозаводчиком Миколою Терещенком, нашим славним земляком, — справа не з легких. До речі, меценат на свої кошти пів Києва побудував.
 
У першу чергу ми прибрали старі та сухі дерева, покосили бур’яни, зібрали сміття. Далі — склалися й купили фарбу, аби пофарбувати лавочки та столики на острові Кохання.
 
Є тут і такий.
Своїм прикладом ми хотіли показати, що можна і в такий спосіб пропагувати культурний і здоровий спосіб життя, любов до рідного краю, що нині так на часі.
 
Звичайно, хотілося б більшого. І можливо, ми б досягли цього, але всі вже закінчили навчання у школі і розлетілися, як пташата з гнізд.
 
Хочеться відзначити, що всі мої починання схвалювали тато і мама, дідусі та бабусі. Ми мали доброзичливу підтримку від жителів селища Червоне, особливо старшого покоління.
 
Часто приходила на наші суботники 80-річна Раїса Сидорівна Шевчук і говорила слова вдячності.
 
Хочеться, аби наші починання підтримали і продовжили нинішні школярі. Щоб у них теплилась любов до свого селища, його людей, до нашої малої батьківщини, до її чудової природи.
 
І в тому, що наше селище Червоне посіло перше місце у Всеукраїнському конкурсі «Неймовірні села України», є заслуга і нашої учнівської організації «Мирна ініціатива».
 
Нас можна знайти і на «Фейс­буці» — під назвою «смт Червоне «Мирна ініціатива». 
 
Тарас КОНОВАЛОВ, 
студент-першокурсник Житомирського педуніверситету ім. І. Франка
  • Вахканалія зі створення академічних ліцеїв

    Спостерігаю за цією словесною діареєю, яка несеться в соцмережах навколо проблеми створення академічних людей у профільній школі, і ніяк не можу зрозуміти, чому ті, від кого вона йде, не усвідомлюють елементарних речей. >>

  • Поминання предків: давнє й сьогодення

    Наші пращури добре знали, що смерть це не кінець, а перехід. Душа, як пташка, вирушає у свій шлях, і важливо не тягнути її назад болем, а дати спокій, щоб вона знайшла дорогу до свого світу. >>

  • Музичний діалог батька і доньки

    У Києві, у Національній філармонії України, відбувся щемкий концерт «Польовий і Польова» із проєкту «Звільнена музика», спрямованого на деколонізацію українського музичного простору та повернення імен і творів, які в радянські часи цілеспрямовано витісняли. >>

  • Після теракту на Голосієві: про право на зброю та відповідальність поліції

    Командири усіх підрозділів поліції вже зараз повинні мати реальний бойовий досвід - бо інакше вони не можуть забезпечити правопорядок у країні, де значна частина населення має бойовий досвід і де ворожі терористичні акти - звичайний сценарій ймовірної небезпеки. >>

  • Майбутнє України народжується у самому горнилі війни

    Ми багато говорили про роль молоді у творенні нашої держави, про той вибір, який кожен із нас робить щодня. Бо Україна сьогодні — це не лише про страшні виклики, це, перш за все, про нашу з вами можливість формувати власну, унікальну траєкторію розвитку. >>