Роковини вбивства Гонгадзе: Луценко бідкається на труднощі із розслідуванням і тисне руку Кучмі

22.09.2017
Роковини вбивства Гонгадзе: Луценко бідкається на труднощі із розслідуванням і тисне руку Кучмі

Те саме «історичне» рукостискання. Колишній співкоординатор акції «Україна без Кучми» та її головний «герой».

День 16 вересня — чергові роковини з дня зникнення та смерті Георгія Гонгадзе — минув би, очевидно, не помічений пресою (бо ця давня дата живе вже лише у пам’яті рідних та друзів Георгія), якби не один промовистий випадок.

 

У соціальних мережах викликала резонанс фотографія рукостискання екс-Президента України Леоніда Кучми і Генпрокурора Юрія Луценка на форумі YES-2017.

 

Фото опублікував на своїй сторінці в Facebook блогер під ніком Sergey Naumovich.

 

17 миттєвостей життя

Блогер нагадав, що наприкінці 2000 року Юрій Луценко координував протестний рух, учасники якого звинувачували у трагічному зникненні Гонгадзе тодішнього очільника держави.
 
Sergey Naumovich написав таке:
 
«Рукостискання під назвою «Україна без Кучми!» — так називалася акція протесту, якщо хто не пам’ятає, яка почалася через зникнення (вбивство) Георгія Гонгадзе, і яку (акцію протесту) координував Ю. Луценко. Другий Президент України підозрювався у вбивстві Гонгадзе.
 
Крім того, Кучма — це той Президент, який пішов на угоду з донецьким олігархічним угрупованням в 2003 році, Кучма — це той, хто «топив» за Віктора Януковича у 2004 році, що спровокувало перший Майдан. Той самий Янукович, який через 9 років розстріляв Євромайдан, попросив Путіна ввести війська в Україну і через що почалася війна. Тепер Кучма веде переговори в Мінську з приводу війни, яку ініціював Янукович. А хто б вів переговори зараз у Мінську, якби Україна була «без Кучми»? Прикметно, що Гонгадзе зник 16 вересня 2000 року. Рівно 17 років тому».
 
Ставлення чинного Генпрокурора до екс-Президента й справді не завжди було таким дружнім.
 
У червні 2002-го тодішній представник Соцпартії у парламенті Юрій Луценко намагався вручити Леоніду Кучмі лапті, коли той зійшов на трибуну Верховної Ради, щоб зачитати традиційне звернення до парламентаріїв.
 
Кучма «подарунок» не прийняв і символізм його не оцінив. Лапті полетіли з трибуни на підлогу, а сам колишній «гарант» зауважив, що не звертає на подібні інциденти уваги. Після чого перейшов до свого звернення.
 
Тепер, схоже, Леонід Данилович перебуває у цілком приятельських стосунках із Юрієм Віталійовичем.
 
Навіть попри те, що був період, коли останній не називав свого теперішнього друга інакше, аніж «рудий тарган». Що ж, часи змінюються, і ці зміни впливають і на людські взаємини.
 
Одне в нашій країні усталене — відсутність правосуддя. Це стосується, зокрема, й справи Гонгадзе, яку розслідували при чотирьох президентах та незліченній кількості генеральних прокурорів, глав СБУ та очільників МВС.
 
Але й досі — 17 років по тому — не існує чітко проартикульованої відповіді на питання: так хто ж «замовив» Гію?...

Пукач невдовзі помре?

Тим часом справу Гонгадзе прокоментував і сам Генеральний. Луценко заявив, що розслідування справи щодо замовників убивства журналіста Георгія Гонгадзе не просувається, оскільки засуджений за вбивство журналіста екс-начальник департаменту зовнішнього спостереження МВС Олексій Пукач не дає показів.
 
«Розслідування просувається погано, тому що Конституційний Суд заборонив визнавати «плівки Мельниченка»   як доказ, а також тому, що Пукач не дає жодних показів на тих, хто давав йому наказ», — сказав він.
 
«У мене було декілька спроб отримати свідчення від Пукача... Він категорично відмовляється спілкуватися і говорить про фантастичні версії. Взагалі складається враження, що в нього є проблеми зі здоров’ям», — додав Генпрокурор. 
 
Реагуючи на останню фразу Юрія Луценка, адвокат Іван Макар зазначив на «Фейсбуці», що Пукачу, очевидно, «залишилося жити недовго. Генпрокурор готує суспільну думку про його поганий стан здоров’я, а отже — скору кончину.
 
Напевно, не вчинить самогубство, як генерал Кравченко, а помре від серцевої недостатності».
 
А Ренат Кузьмін, заступник Генпрокурора у 2006—2010 роках, додав до сказанного таке: «Пукач протягом усього часу розслідування давав послідовні і стабільні покази, він жодного разу не зрадив їх і не попросив для себе жодних преференцій. Він завжди стверджував, що до вбивства журналіста причетні екс-Президент Кучма і екс-глава його адміністрації Литвин.
 
І ось саме цю версію Луценко називає «фантастичною», а Пукача — людиною, в якої є проблеми зі здоров’ям. Звичайно, у Пукача, як і у будь-якої людини, є проблеми зі здоров’ям, але як ці проблеми пов’язані з доказами у справі Гонгадзе? І чому Генпрокурор раптом почав ставити під сумнів здоров’я основного свідка звинувачень екс-Президента?». 
 
Крім цього, Кузьмін зауважив також, що «доказів для направлення справи до суду цілком достатньо, незважаючи на давність цього злочину. Їх було достатньо і за попередньої влади, але тоді Пшонка заборонив направляти цю справу до суду, але хто заважає це зробити зараз? Потрібно просто підняти з архіву кримінальну справу, яку я порушував проти Кучми і в якій є постанова про притягнення екс-Президента як обвинуваченого в замовному вбивстві ...
 
І останнє, вчорашня заява Луценка — це підготовка громадської думки до наступного кроку: оголошення про остаточне припинення розслідування справи 
Гон­га­дзе. Так чим ця влада краща за попередню і чим цей Генпрокурор кращий за колишнього? Схоже, у справі звільнення Кучми від кримінальної відповідальності змова колишніх і нинішніх «господарів життя» стає очевидною. До речі, мою заяву про хабар в один мільярд доларів за припинення колишньою владою справи Кучми нинішній Генпрокурор проігнорував. Схоже, коли говорять гроші, закони мовчать...», — стверджує Ренат Кузьмін.

«Усвідомлення безкарності»

Наскільки обґрунтованими виявляться підозри та звинувачення Кузьміна — покаже час. А поки зауважимо, що дружина вбитого 17 років тому Георгія Гонгадзе Мирослава в роковини зникнення чоловіка записала звернення до української влади.
 
«17 років тому з нами не стало Георгія Гонгадзе. Щороку 16 вересня стає для мене черговим нагадуванням неможливості досягти правосуддя, відчуттям безсилля перед системою та усвідомленням процвітання безкарності в Україні. 17 років відбуваються маніпуляції навколо смерті Георгія», — переконана Мирослава Гонгадзе.
 
Вона наголосила, що навіть після засу­дження виконавців злочину замовники залишаються непокараними.
 
«Більше того, безпосередній організатор виконання злочину генерал Олексій Пукач може уникнути покарання — хід судового процесу над Пукачем викликає підозри про бажання змінити чи скасувати його вирок про довічне ув’язнення», — зазначила журналістка.
 
Гонгадзе каже, що у законності та справедливості вироку Пукачеві не сумнівається і сподівається, що касаційний суд якнайшвидше розгляне його справу.
 
Вдова Георгія Гонгадзе також звернулась до Генерального прокурора України з вимогою продемонструвати результати і завершити розслідування щодо замовників убивства та повністю розслідувати злочини проти журналістів.
 
«Ми зможемо сказати, що маємо оновлену європейську країну, лише тоді, коли головним принципом існування цієї держави стане верховенство права», — підсумувала Мирослава Гонгадзе. 
 

ДО РЕЧІ

Нагадаємо, що за вбивство Георгія Гонга­дзе засуджено до довічного ув’язнення колишнього керівника департаменту зовнішнього спостереження МВС Олексія Пукача, вирок якому набув чинності в січні 2016 року, та засуджено до різних строків позбавлення волі колишніх співробітників міліції Миколу Протасова (13 років позбавлення волі, помер у тюрмі), Валерія Костенка та Олександра Поповича (12 років позбавлення волі), чиї вироки набули чинності в березні 2008 року.
 
Замовників убивства Георгія Гонгадзе досі не знайдено та не притягнуто до відповідальності. 
 
22 березня 2016 року в Києві на території церкви Миколи Чудотворця Набережного через майже 15 років після смерті поховали журналіста Георгія Гонгадзе.
 
А у березні поточного року заступник Генерального прокурора України Юрій Столярчук заявив, що активні слідчі дії у справі Георгія Гонгадзе розпочалися після 10-річної перерви з призначенням очільником ГПУ Віктора Шокіна.
 
6 січня 2017 року Апеляційний суд Києва визнав законним довічний вирок Пукачу за вбивство журналіста Гонгадзе, який виніс 9 січня 2013 року Печерський райсуд Києва.