Згідно з нещодавно оприлюдненою статистикою Комітету виборців України за три роки депутати нинішнього скликання Верховної Ради зареєстрували понад 10 тис. законопроектів, що є рекордом у порівнянні з попередніми скликаннями.
Втім більшість цих законодавчих ініціатив фактично є паперовим сміттям, «шлаком», який ніколи не стане законами й роками припадатиме пилом у Раді.
Тоді як перспективу ухвалення в парламентській залі мають лише близько 12% законопроектів.
За словами голови КВУ Олексія Кошеля, «пилом припадають» і справді важливі законопроекти, спрямовані на покращення соціального захисту учасників АТО.
Тема АТО і популізм
Законопроектів, які тим чи іншим чином стосуються цієї теми, експерти нарахували близько 130. Хоча серед них реальних — лише близько 27, тоді як інші — так звані недоопрацьовані ідеї або такі, які «підмінюють» справді необхідні документи.
Наприклад, щонайменше три такі законопроекти обіцяють воякам iз передової ввезення автівок «для АТО» без розмитнення.
«Усі вони на 100% популістські. Адже, якщо зняти митний збір для всіх військових, які мають «УБД», тоді в наших умовах, коли всі ми їздимо за довіреностями, з’являються величезні корупційні ризики. Просувати такі проекти — злочинно. Але ця тема популярна в суспільстві і хтось постійно піднiмає її на-гора», — зазначає член Ради волонтерів при Міноборони України Валентина Варава.
Як наслідок, без уваги народних обранців лишаються інші законопроекти, які можуть урегулювати ввезення необхідних авто, в тому числі й для АТО. За словами пані Варави, вже понад місяць до України не можуть в’їхати 50 автівок «швидкої» з Китаю лише тому, що китайська сторона апріорі не має сертифікації «Євро 5»!
Інший приклад: про підтримку бізнесу ветеранів АТО йдеться у трьох схожих законопроектах, які пропонують надавати пільги бійцям, котрі в мирному житті вирішили стати підприємцями.
Співголова Ради волонтерів при Міноборони Анна Майборода каже, що минулого року з 2 тис. ветеранів, які подали заявки на пошук роботи до служб зайнятості, лише 200 осіб працевлаштували.
«Саме тому самі ветерани об’єднуються в сервіси. Так вони заробляють гроші для своїх сімей, соціально адаптуються і дають робочі місця іншим ветеранам. І для них держава могла би запровадити якісь пільги», — вважає пані Майборода.
Одним iз найвідоміших прикладів такого соціального бізнесу є Veterano group.
Чи є перспективи після контракту із ЗСУ?
Водночас серед вищезгаданих 27 «реальних» законопроектів, які припадають пилом у Раді, Генштаб ЗСУ, експерти «Юридичної сотні», Рада волонтерів Міноборони та активісти виділяють 9 ініціатив, ухвалення яких потрібне «кров з носа» вже зараз. Адже всі вони покликані вирішити невідкладні питання війскових.
Серед них — проект закону про надання компенсації за оренду житла для військових рядового, сержантського і старшинського складу.
«Ухвалення цього закону буде дійсно серйозною мотивацією для військовослужбовців-контрактників», — вважає експерт «Товариства сприяння обороні України» Сергій Сухарєв.
Справа у тому, що наразі, згідно чинного законодавства, грошову компенсацію за оренду житла можуть отримувати лише офіцери. Тоді як нерідко у військових частинах немає умов для проживання, тому і солдати, і сержанти змушені орендувати житло за власний рахунок.
«Люди не бачать сенсу служити за контрактом. Для прикладу, щоб знімати житло у Старичах (навчальний центр Сухопутних військ поблизу Львова), потрібно платити 3,5-4 тис. грн. Коли в контрактника зарплата 7-8 тис. грн, скажіть, хто побажає служити в армії?», — цікавиться Анна Майборода.
Інший важливий законопроект — щодо можливості проходити військову службу учасниками бойових дій на Донбасі, які були поранені й отримали інвалідність. Керівник громадської організації «Юридична сотня» Леся Василенко каже, що закон не дозволяє людині з інвалідністю служити в ЗСУ.
«Дуже важливо дозволити таким людям служити на певних посадах, щоб вони могли передати свій бойовий або управлінський досвід. Люди зрозуміють, що держава їх не забуде і вони зможуть продовжити службу, навіть коли щось трапиться з їхнім здоров’ям», — додає Сергій Сухарєв.
Експерти також вважають важливими й ухвалення законопроектів про ідентифікацію загиблих вояків шляхом створення бази даних ДНК, про отримання одноразової грошової допомоги членами родин учасників АТО, які були звільнені зі служби внаслідок травми або загинули, про підписання контракту із ЗСУ жінками на рівних умовах із чоловіками тощо.
Утім жодного з цих законопроектів немає у планах депутатів на найближчі тижні. І це неабияк впливає на зниження мотивації підписувати контракт із ЗСУ. Адже бійці бажають чітко розуміти перспективи своєї служби, в тому числі з урахуванням iмовірного ухвалення певних законів.
