Рейдерство в Україні — загроза національній безпеці чи тема для піару? Як уберегтися від першого і другого?
Щойно на форумі Всеукраїнської аграрної ради активно й емоційно обговорювалося питання протидії цьому ганебному явищу.
Але повної відповіді на одне з питань фермерів — так що ж таке рейдерство і чи можна йому протидіяти — не дав жоден зі спікерів.
Тому спробую дати відповідь, використовуючи власні та сучасних українських науковців дослідження.
Породжене недосконалістю
У всьому світі рейдерство розцінюють як фактор:
— недосконалості політичних, правових структур влади в державі, її чинного законодавства,
— відсутності належних умов для захисту бізнесу,
— відсутності чітких прав власників і рівноправної конкуренції.
І те, що в Україні присутнє таке явище, ще раз підкреслює глибину системних проблем нашої держави.
В основному вітчизняне рейдерство справді зумовлене кількома факторами:недосконалістю чинного законодавства, корумпованістю виконавчої та судової влади; нестабільністю політичної ситуації та перерозподілом власності між фінансово-промисловими групами; імпортом рейдерських технологій, команд та капіталів, щонайперше з Російської Федерації, які вже не можуть реалізувати там свого призначення.
За оцінками експертів, сьогодні в Україні діє до 50 професіональних рейдерських груп. Використовуючи цілий комплекс засобів — психологічний тиск, шантаж, підробку документів, підкуп силових структур, — вони створюють умови для рейдерських атак, захоплення і перерозподілу власності за рамками закону.
Історія проблеми
Зародилася така практика у Великобританії, коли британські військові кораблі виконували окремі бойові завдання, захоплюючи торгові кораблі інших держав.
Рейдерство ж у сучасному розумінні (знищення компанії і перерозподіл її власності та корпоративних прав) з’явилося у США в 60—70-х роках минулого століття.
Найпершим рейдером, за оцінками спеціалістів, став Джон Рокфеллер, засновник Standart Oil, який різними способами скуповував акції конкурентів для зміцнення і процвітання власного бізнесу ще наприкінці ХIХ століття.
Хто такі «рейдери»?
Рейдери — це команда висококваліфікованих спеціалістів із захоплення фірми або із перехоплення управління за допомогою навмисне розіграного бізнес-конфлікту.
Основна мета рейдерства — приборкання великого бізнесу, успішних фірм, підприємств, захоплення значних площ, земельних ділянок, обладнання і нерухомості.
У сьогоднішніх умовах спеціалісти поділяють рейдерів на білих і чорних. Білі рейдери діють методом корпоративного шантажу в рамках чинного законодавства.
В нашій країні вони трапляються рідко. Чорні рейдери для отримання результату використовують кримінальні методи (захоплення, підробка документів, реєстрація компаній на підставних осіб, підкуп силових структур, чиновників, суддів і судових виконавців, фізичне усунення невигідних осіб).
Результати діяльності чорних рейдерів украй негативні. Вони безпосередньо зазіхають і на власність особи, і на інші її основні права, гарантовані Конституцією України (право на життя, здоров’я, честь, гідність тощо).
Під час захоплень чорні рейдери використовують методи скуповування акцій і боргових зобов’язань, ініціюють процедури банкрутства, протиправний доступ до реєстру акціонерів, значне заниження вартості підприємства тощо.
Цікаво, що середній вік рейдерів — 25 років. Зазвичай рейдер отримує від 20 до 50 відсотків вартості проекту.
Способи захоплення підприємства
Купівля акцій. Реалізується шляхом добровільної купівлі-продажу акцій для отримання блокуючого або контрольного пакета акцій.
Проведення додаткової емісії акцій (аналогічний спосіб поглинання підприємства).
Банкрутство (затратний спосіб поглинання). Для його здійснення потрібне «придбання» кредитної заборгованості бізнес-партнерів, укладання договорів з банківськими та іншими фінансовими організаціями, формування конкурсної комісії тощо.
Реприватизація (юридичний спосіб поглинання). Суть її полягає у скасуванні рішення суду з наступним переглядом приватизації.
Позов може бути пред’явлений і акціонерам, і представникам держави (для подальшого перерозподілу власності).
Корпоративний шантаж (грінмейлерство, юридичний терор, послуга, що сприяє поглинанню або рейдерству). Найчастіше це самостійний високоприбутковий вид бізнесу, що не передбачає здійснення контролю над компанією.
Допемісія — головний спосіб перехоплення управління на підприємстві (проводиться для позбавлення небажаного міноритарного акціонера).
Силове захоплення — залучення силових структур (спеціальних підрозділів правоохоронних органів, приватних охоронних структур) та застосування сфальсифікованого судового рішення.
Здійснення контролю над менеджментом (використовується щодо державних підприємств, господарських товариств, основним акціонером яких є держава, реалізується шляхом підкупу, шантажу або погроз на адресу керівництва компанії).
Фіктивне банкрутство (порушення чинного законодавства про банкрутство, фіктивне створення податкової та кредиторської заборгованості, висунення кандидатури власного керівника). Корупція — необхідна умова рейдерства.
Як убезпечити підприємство від загарбання
Древні римляни говорили: «Хто попереджений — той у безпеці». Однак реально намір захоплення рейдерами дуже важко розпізнати.
І саме це є основною причиною невчасної реакції власника. Універсального способу захисту підприємства від рейдерства немає.
Утім шанси рейдера на успішну атаку значно знижуються, якщо власник вчасно вибудує кілька ліній оборони, ретельно структурує систему власності, структуризує способи прийняття рішень. Найефективнішим проти рейдера є захист превентивного характеру.
Його стратегічна мета — максимально підвищити вартість захоплення підприємства для того, щоб зробити атаку рейдерів фінансово невигідною, а отже — недоцільною.
Відповідно, власникові необхідно здійснити заходи, щоб принаймні перевести інтерес потенційного рейдера з площини корпоративного захоплення на цивілізований механізм об’єднання та поглинання.
Для цього слід системно реструктуризувати бізнес, що дасть змогу створити таку систему володіння і управління найбільш привабливими активами, яка зробить захоплення рейдерами підприємства нерентабельним бізнесом.
Найпростішими методами протистояння рейдерству є:
— концентрація акціонерного капіталу або викуп частки в учасників, які не беруть участі у діяльності підприємства; постійний моніторинг змін у складі акціонерів; реструктуризація підрозділів зі зміною їх організаційно-правового статусу; контрольне скуповування акцій і додаткова емісія;
— визначення правового статусу власності, здійснення переоцінки майна. В умовах значного ризику буде корисною структуризація власності з використання дочірніх структур, створення штучної заборгованості підприємства і передача нерухомості та інших активів у позичку під кредитування;
— недопущення виникнення та прострочення кредиторської заборгованості;
— удосконалення роботи менеджменту та персоналу (недопущення конфліктних ситуацій, протиправного звільнення працівників тощо);
— підвищення культури суб’єктів господарювання (прозорі конкурентні відносини, підтримання ділової репутації тощо);
— використання службою економічної безпеки способів і методів конкурентної розвідки;
— залучення громадськості й засобів масової інформації до боротьби з рейдерством.
Слід наголосити, що боротьба з рейдерством буде ефективною й матиме комплексний характер тільки в разі передбачення кримінальної відповідальності за замовлення, організацію та вчинення неправомірних дій, які мають ознаки рейдерства.
Михайло АПОСТОЛ,
радник міністра внутрішніх справ України
