Поетичною столицею України на кілька днів стало Мукачево.
Саме тут, у замку Паланок, пройшла церемонія нагородження Премією Ордену карпатських лицарів’2017.
Три роки існування конкурсу здобули йому популярність як серед початкуючих, так і серед уже знаних літераторів — цьогоріч зголосилися змагатися 74 творчі особистості.
Неабияк сприяє привабливості «Лицаря Карпат» склад журі: відомі поети та літературознавці з різних регіонів України та зарубіжжя;усі мають добру репутацію,але різні художні смаки — й через те результати конкурсу наближаються до «об’єктивності».
Нині поетичну експертизу очолював критик Євген Баран, оцінювачами поезії працювали лауреат Шевченківської премії Анатолій Кичинський (Херсон), Маріанна Кіяновська (Львів), Василь Шкурган (Прикарпаття), Сергій Михида (Кропивницький), Віктор Мельник (Вінниця), Оксана Луцишина (США) та організатор конкурсу Василь Кузан (Закарпаття).
До самого фестивалю — поза межами конкурсу — долучилися ще двоє лауреатів премії Шевченка — Петро Мідянка та Мирослав Дочинець, голова Спілки письменників Закарпаття Василь Густі, заступник голови НСПУ та редактор журналу «Перевал»Ярослав Ткачівський, поет-композитор Сергій Лазо,професор історії Ужгородського університету Сергій Федака, київський поет-журналіст Дмитро Лазуткін.
Міський голова Мукачева Андрій Балога не міг лишитися осторонь такого яскравого десанту і влаштував у міськраді широку зустріч із ними.
Відтак, поетичний конкурс переріс, вважай, у загальноміське свято (бо були ще читацька зустріч у бібліотеці та відкрита церемонія нагородження).
Модератор фесту літературознавець Василь Маровді вважає, що святковий успіх уможливився насамперед завдяки комунікативному талантові «Василя Кузана, котрий є не лише автором двох десятків книжок, понад ста упізнаваних пісень, «поетом європейської культури вірша», як сказав про нього лауреат Нацпремії імені Т. Шевченка Дмитро Кремінь, — а й потужним організатором пам’ятних велелюдних свят.
Пригадуються його «Весілля з Музою», свято Довжанської фіри, несподівані літературні презентації…»
Результати ж конкурсу «Лицар Карпат» такі. Переможці в номінації «Краща поетична добірка»:1 місце — Роксолана Жаркова (Львів); 2 — Ольга Мацо (Одеса); 3 — Оксана Мазур (Львів).
У номінації «Краща поетична книга»: 1 місце — Ірина Мельник (Рівне) за книгу «Вікна»; 2 — Іван Гентош (Львів) за книгу «Страсті земні»; 3 — Інна Доленник (Кривий Ріг) за книгу «Навпіл».
У Мукачевому вірші не тільки лунали, а й писалися. Приміром, Маріанна Кіяновська присвятила акровірша власній конкурсній фаворитці Світлані Дідух-Романенко (Бориспіль), яка посіла четверте місце:
Дихає серпень світлом колись вгорі,
Іншають хмари — жодна тебе не знає.
Довго минають ріки і ятері
У передчассях світу, який минає.
Хтось назріває — декотрі з-між імен
Рівні собі, в миті свого безсилля.
Осінь іде і хоче настати — ген
Міра на присмерк і на вогні на хвилях.
Арка надламана — світлом її зігрій.
Начебто простір — начебто іній в ньому.
Ера початку — відчай на лезах вій,
Надра води — просто в повітрі дому.
Кажуть, що море вічно всенастає,
Онде лежить каміння — істоти й люди.
Стань собі зірка — понад усім, що є,
Всім, що триває, всім, що навіки буде.
Істинно кажу — в досвідах порожнеч
Тіло стається словом у мерехтінні.
Легко любити тіні своїх предтеч.
Або не так: не легко любити тіні.
Ніби усе триває — повітря й тло.
Ангел несе на крилах чуже тепло.
