У серпні 1992 року мені, тоді ще студентці КНУ, пощастило потрапити до оргкомітету першого Всесвітнього форуму українців, що відбувся в Києві у першу річницю проголошення Незалежності.
Чи не вперше тоді в столицю з’їхалися сотні поважних панів і пань із різних куточків світу, натхненних ідеєю допомогти українцям у розбудові власної незалежної держави і фінансово, і ідеями, і досвідом.
У той час сподівання, що «закордон нам допоможе», давали нам надію на світле майбутнє не менше, ніж міфічне «золото Полуботка».
Утім, за чверть століття, що минули з того часу, стало зрозуміло, що «закордон нам допоможе» лише в тому випадку, якщо ми самі будемо докладати зусилля, щоб стати поважною європейською державою, яка толерує не корупцію, а демократичні цінності.
І що українська діаспора і надалі готова підтримувати у світі позитивний імідж України і пропонувати різні шляхи виходу з кризи.
Але лише тією мірою, наскільки ми будемо готові рухатися в потрібному напрямку.
Таким був закулісний лейтмотив відзначення 50-річчя Світового конгресу українців, що цими днями відбулося в Києві та Львові.
Нашого цвіту по всьому світу...
СКУ на сьогодні об’єднує українські організації у 133 країнах світу, де проживає близько 20 мільйонів вихідців з України.
Це — практично половина населення сучасної України. Датою створення Світового конгресу вільних українців (така була його початкова назва) прийнято вважати листопад 1967 року, коли в Нью-Йорку на Медісон Сквер Гарден пройшла перша масова маніфестація представників української діаспори.
Пізніше учасники СКВУ активно долучилися до акцій протесту в «обороні українських діячів культури, ув’язнених радянською владою».
На третьому конгресі СКВУ у 1978 році виступили відомі українські дисиденти — бойовий генерал Петро Григоренко, позбавлений на той час радянського громадянства, та Надія Світлична.
Ще одним із своїх завдань СКУ визначив всіляке поширення інформації про справжні причини Голодомору в Україні та визнання його актом геноциду українського народу.
Нові виклики поставили перед світовою українською спільнотою нові проблеми.
«Сьогодні нашими пріоритетами з огляду на російську агресію є, найголовніше, допомогти Україні побороти російського імперського агресора і відзискати свою територіальну цілісність», — зазначив голова СКУ Євген Чолій, виступаючи на урочистостях у Києві.
Серед інших завдань СКУ він назвав підтримку реформ, різні гуманітарні ініціативи, у першу чергу на підтримку тих, хто постраждав від наслідків російської агресії, допомогу Україні у питанні звільнення політв’язнів та полонених.
А ще — боротьбу з російською пропагандою, яка намагається виставити Україну як невдалу державу, слабку як економічно, так і політично, з якою неможливо мати справу.
«Нашим завданням є переконати західний світ, що Україна значно міняється, що вона є надзвичайно цікавою країною, в неї величезний економічний потенціал, і є важливим, щоб західний світ це побачив і інвестував в Україну», — переконаний Євген Чолій.
Не словом, а ділом
Щоб переконати у цьому західних партнерів, у рамках святкувань 50-річчя СКУ в Києві відбувся і Інавгураційний економічний форум, організований спільно з Американською торговельною палатою в Україні та Канадсько-українською торговою палатою.
Головною темою дискусій стало два питання: «Просування українського експорту і торгова репрезентація на ключових ринках» та «Залучення іноземних інвестицій в Україну».
У роботі форуму взяв участь і перший віце-прем’єр-міністр — міністр економічного розвитку та торгівлі України Степан Кубів, який від імені уряду запевнив, що він готовий до конструктивної співпраці.
До речі, в Україні існує і Національна рада інвестицій, і Бюро промоції інвестицій при Кабміні, а між СКУ та Кабміном підписано Меморандум про співпрацю.
Учасники дискусій зазначили, що в України є всі перспективи виходу на нові європейські ринки і з часом перетворення із сировинного придатку на платформу для виробництва товарів і продажу їх по всьому світу.
Якщо не завадять застарілі проблеми: корупція, поганий інвестиційний клімат, відсутність налагоджених бізнес-контактів, дешевих кредитів та досвіду в галузі експорту і виходу на нові ринки тощо…
Україну ми не кинемо
Ще однією тезою, яка постійно повторювалася в ході виступів, були слова про те, що на імідж України у світі дуже впливає те, як ми самі говоримо про свою державу.
А в умовах гібридної війни, яку веде проти України Росія, це має величезне значення.
Голова СКУ Євген Чолій закликав українців усього світу ставитися до України, як до мами: мовляв, тихенько між собою можна покритикувати маму, але на людях не можна ні самому висловлювати претензії, ні дозволяти іншим принижувати її імідж.
Водночас Євген Чолій запевнив, що СКУ підтримуватиме Україну за будь-яких умов, особливо нині, коли триває агресія з боку Росії.
«Коли Україна вже стане країною, яка утвердить свою незалежність та поборе російську агресію, то можна буде тоді сподіватися і будувати відносини більш нормальні, коли держава займається своєю діаспорою та допомагає їй», — зазначив він.
Сподіваються на налагодження більш конструктивної співпраці й інші учасники святкового зібрання. І готові й надалі бути адвокатами України на світовому рівні. Аби лише сама держава не псувала собі імідж.
