Не впевнена, що ще десь колись на теренах України чи й за її межами так вшановували цю скромну рогату худобинку, як цими вихідними в райцентрі Козова на Тернопільщині.
Саме там відбувся вже другий аграрно-мистецький (!) фестиваль «Коза-Фест», до програми якого, окрім суто розваг, входили i виставка кращих порід кіз, і спілкування з фермерами, які розводять цих тварин, і «пропагандистська» акція про користь козячого молока.
Та родзинкою заходу, безперечно, став парад кіз задля обрання найкрасивішої і відкриття на центральній площі селища металевої скульптури знову ж таки... кози! Для дефіле господарі прибрали своїх улюбленець і в намиста, і у вінки, і навіть у вельони, відтак «першою міс» стала симпатична кізочка з неромантичним ім’ям Манька.
Ініціатором появи у Козовій пам’ятника козі був особисто селищний голова Ярослав Адамів, із коштами на нього допомогли місцеві аграрії, а втілили задум скульптор Дмитро Пилип’як i коваль Віталій Комонько.
На камені-постаменті висічено слова народної приказки «Там, де коза ходить, добре земля родить!».
Ну а що ще може бути важливішим для суто аграрного району, яким завжди був Козівський? До речі, самому райцентрові з козячою назвою уже понад п’ять із половиною століть, а історія його налічує чимало цікавих сторінок.
Що ж до власне пам’ятника козі, то він в Україні не перший. Пальму першості забрало кілька років тому село Жураки Богородчанського району Івано-Франківщини.
Зате в Тернополі є мистецький Koza Bar та етнографічна майстерня «Коза-дереза».