Найсвіжіші опитування щодо ймовірних лідерів президентських перегонів були проведені наприкінці травня поточного року.
А оприлюднені групою «Рейтинг» у перших числах липня.
Згідно з ними, серед лідерів Тимошенко, Ляшко, Бойко, Рабиновича, Гриценко, Садовий.
Моделювання другого туру виборів Президента дало наступні результати: в парі «Порошенко—Тимошенко» 24% підтримують діючого главу держави, 32% — лідера ВО «Батьківщина», 30% — не братимуть за таких умов участі в голосуванні.
У разі виходу до другого туру Порошенка і Ляшка 27% підтримали б першого, 23% — лідера «Радикальної партії», третина не брала б участі у виборах.
За умови другого туру між Порошенком і Бойком, за главу держави проголосували б 28%, за лідера «Опозиційного блоку» — 26%.
У другому турі президентських виборів Тимошенко виграла б у Садового з 31% проти 23%.
У парі «Тимошенко—Бойко» 36% опитаних віддали б свої голоси за лідера «Батьківщини», 28% — за лідера «Опозиційного блоку». У ситуації виходу в другий тур Садового і Порошенка лідера «Самопомочі» підтримали б 28%, чинного Президента — 23%.
Серйозні політичні гравці вже зараз готуються до виборів, а одночасно з ними активізувалася й дрібніша риба найрізноманітнішої «масті» — від Надії Савченко з її щойно зареєстрованою політсилою до нової спілки Міхеїла Саакашвілі та Валентина Наливайченка, котрий недавно приєднався до «грузинського проекту» під назвою «Рух нових сил».
Зрозуміло, що восени подібні процеси набудуть нового прискорення. Коли парламент повернеться з канікул та візьметься за вирішення ще нерозв’язаних питань.
Одночасно з ухваленням реформ та лобіюванням потрібних рішень скрізь — і на площі перед парламентом, і в сесійній залі, і в кулуарах — відбуватиметься ще й інша, тонша гра — гра за майбутні преференції, за право на участь у перерозподілі влади.
Про це «Україна молода» й розмовляє з Денисом Богушем — політтехнологом, експертом у сфері стратегічних комунікацій, президентом PR-агенції Bohush Communications.
«Кампанія Порошенка почнеться з акцентуації на безвізі»
— Пане Денисе, чим почнеться черговий політичний сезон восени?
— Попередня сесія завершилася скандалами. Зокрема, скандалом щодо зняття депутатської недоторканності за поданням НАБУ та Генпрокуратури. Гадаю, що за ті півтора місяця, які лишаються до початку нової сесії, ситуація погіршиться. Хтось із фігурантів утече за кордон, бо виявиться, що закордонний паспорт не зданий, тощо. Одним словом, від відповідальності всіх звільнять, нікого не посадять і все завершиться «пшиком».
А це, в свою чергу, викликатиме додаткове невдоволення у суспільстві. Що проявиться або в масових чи локальних заворушеннях, або у збільшенні потоку емігрантів. Благо, що зараз Польща та Чехія розробили спеціальні програми для залучення українців до себе — на навчання та сезонну або постійну роботу.
— Ви кажете, що нікого не посадять. А є версія, що саджати таки будуть, щоб Порошенку було з чим йти на президентські вибори — з переможеною корупцією.
— У Порошенка є чимало інших засобів щодо того, як підняти рейтинг та втримати його на певному рівні. Кампанія почнеться з Дня Незалежності. Саме з кінця серпня стартуватимуть значні рекламні заходи — Президента Порошенка та Прем’єра Гройсмана. І перше, з чого вони почнуть — це тема безвізу.
Бо всі зараз поїхали за кордон, всі спробували — ба й справді, це працює. І дійсно, ті, хто в «ДНР», «ЛНР» чи у Криму палили український паспорт, опинилися у дурній та програшній ситуації. Так що плюси у Порошенка є й без «посадки» депутатів. А посадити їх, до речі, дуже складно, бо підхід Генпрокуратури та Луценка — вкрай непрофесійний. І чим більше вони будуть намагатися, тим менше в них це виходитиме.
— А сам Луценко, до речі, не мріє про президентське крісло?
— Із Генпрокурорів у Президенти у нас не перестрибують. Це неможливо. Надто значний шлейф тягнеться. Взяти хоча б алкогольний скандал у Франкфурті. І те, як Луценка відсторонили з посади міністра, і всі теперішні «пшики», пов’язані з Генпрокуратурою... Зараз він принаймні демонструє всі свої зусилля — показує, що старається, але чинні закони і чинні суди всіляко йому заважають або чинять супротив... Довіра до Луценка падає, але не так стрімко, як у Яреми чи Махніцького. Або — якщо хочете — у Шокіна чи Піскуна.
От, приміром, Шокін чи Ярема може мати президентські амбіції? Ні, звичайно. Бо після Генпрокуратури вони всі замазані. Тому в Луценка є шанси максимум на те, щоб лишитися в політиці. Про це, я думаю, він мріє. Але якщо він прийде до якої-небудь політичної сили — як, скажімо, Яценюк — він просто обвалить їй рейтинг. Коли Луценко відчує, що вже зовсім нічого не може на своїй посаді, він зістрибне з неї. А щодо президентства... Може, він про нього і мріє, але будь-яке соціологічне опитування миттю дасть йому просвітлення.
«Наливайченко зазіхає на соціальну справедливість — опорну тему Тимошенко»
— Ви згадали союз Порошенка та Гройсмана. Він, на вашу думку, буде міцним?
— Недовіру Гройсману не висловили, а це означає, що Гройсман залишається ще на якийсь час. Чи може Гройсман розпочати свою окрему політичну гру? З нашою економікою це робити проблематично. Тут можна тільки «пєтляти». Цим Гройсман і займатиметься. Трохи пенсій додасть абощо. Трохи соціальній сфері уваги приділить.
Він намагатиметься напрацювати хоч якісь перемоги, щоб, як і Луценко, також не впасти передчасно зі стільця. І ось ця стратегія — «пропєтлять» — буде тривати, я думаю, рік чи два без проблем. Бо все-таки парламент — який-не-який — але працює, все якось рухається, а те, що народ незадоволений, — так це ж не смертельно.
— Припустимо, що до виборів Гройсман триматиметься Порошенка. Але який у цьому сенс? Він розраховує вдруге стати Прем’єром у разі перемоги Порошенка?
— Ні, в нього жодних шансів. Зараз він корисний Порошенку, зараз він людина Президента, котра виконує якісь його вказівки. Але надалі — і він це розуміє — йому доведеться вести свою гру. І заводити свою партію. Адже він не є членом Блоку Петра Порошенка. У нього є своя «Вінницька європейська стратегія», яка й буде його нішою. Бо якщо він просто піде, то піде в нікуди. Хоча слід зазначити, що від Гройсмана як від Прем’єра шкоди менше, ніж від Яценюка.
— Про Тимошенко. Якийсь час тому назад Юлія Володимирівна створила тандем із Валентином Наливайченком, навіть їздила з ним на «оглядини» в Америку. Але потім тандем переформатувався, і Тимошенко з нього випала. Зараз Наливайченко вже з Саакашвілі. Що ж сталося?
— Цього я не скажу — я ж не знаю цю їхню внутрішню кухню. Однак Наливайченко сам по собі має нульовий рейтинг. Плюс він іще й зазіхає на теми Тимошенко. Наприклад, на соціальну справедливість, що завжди було опорним пунктом Тимошенко. А що стосується Саакашвілі, то в нього просто немає іншого виходу. Він мусить бути активним. Зараз у них з’явилися гроші на «борди», а раз є гроші, то йому з Наливайченком певний час по дорозі.
Однак треба розуміти, що, окрім них, є також ціла інша тусовка. Це — «Народний фронт», це — Яценюк, Турчинов, Аваков... Їм було б вигідно «дружити» з Гройсманом, адже через нього в уряді йдуть усі грошові потоки. За вплив на Гройсмана йде серйозна боротьба між БПП та «Народним фронтом».
— Яценюк не ревнує?
— А що Яценюк?.. З електоральної точки зору Яценюк — ніхто. А з точки зору грошей він трохи заробив. Та гроші — грошима, а в яку б партію він не пришов, він їй рейтингу не додасть. Навіть навпаки. Так що те, про що думає Яценюк, значення не має. Важливо лише те, що Аваков і Турчинов — при владі і при ухваленні рішень.
«Рабинович дійсно росте, а от Садовий вилетів із п’ятірки лідерів»
— Припустимо, але на кого Аваков і Турчинов ставитимуть на президентських виборах? На Порошенка?
— Цього я не знаю. Але почнемо з того, про які вибори якого року йде мова?
— Дострокові, очевидно, виключені. Тому мова про президентські-2019.
— Звичайно, дострокових президентських виборів не буде. Як не буде, очевидно, і дострокових парламентських. Тож якщо ми говоримо про 2019 рік, то тут «Народному фронту», на мій погляд, є сенс підтримувати тільки Порошенка, а не Тимошенко.
— До речі, в чому секрет Тимошенко? Вона вибивається у лідери перегонів, навіть не створюючи інформаційні приводи.
— Це не так. Приводи вона створює. Вона дуже серйозно працює в регіонах. Саме тому її не видно на центральних телеканалах, які дійсно її блокують як людину з найбільшим рейтингом.
— Так, Тимошенко дійсно попереду. За нею — Порошенко. А от на третьому місці, згідно з деякими опитуваннями, — Вадим Рабинович. Цьому можна хоч скільки-небудь довіряти?
— Можна довіряти тому, що Рабинович дійсно «росте». Можливо, в нього не третє місце, а четверте або п’яте, але ріст дійсно є. Він для сходу України — те саме, що Тимошенко для решти країни. Сходу (де живе більше населення, ніж на заході) потрібен був хтось «свій». І Рабинович цю нішу зайняв.
— Якщо Рабинович десь на четвертому місці, а Порошенко — на другому, то хто між ними? Ляшко?
— Звичайно. Ляшко та Опозиційний блок. ОБ, яким би до нього не було ставлення, все-таки існує. І в нього є свої ресурси, і він із ними активно працює по регіонах. І має свій власний електорат.
— А Андрій Садовий? Він із п’ятірки лідерів вилетів?
— Садовий уже далі за списком. Йому «сміттєвий» скандал дуже сильно поплутав усі карти. Ми недавно робили соціологію в Миколаєві (здавалось би, де Миколаїв, а де — Львів), так от там один із найбільших страхів — це львівське сміття. Це для ілюстрації того, які серйозні наслідки мала ця історія.
