Оцифрувати пам’ять: єдиний у Харкові музей в’язнів концтаборів може отримати онлайн-платформу

На презентації грантової програми «Креативна Європа», що днями проходила у Харкові, окрім культурологічних і соціальних проектів, була розглянута і пропозиція школи №160 «оцифрувати» їхній музей в’язнів концтаборів.

 

«Я працюю у цьому навчальному закладі вже давно і помітила, що в гості до нас із кожним роком приходить усе менше і менше людей, на долю яких випали ці страшні випробування, — пояснила головну ідею заявки вчителька Олена Суховерхова.

 

— Цього року, наприклад, було всього лише 12 у той час, коли 10 років тому — близько 60. Відповідно перед нами дуже гостро стоїть завдання не втратити ті дані, що є, і поділитися ними».

 

Наразі експозицію музею складають речі, передані колишніми в’язнями, а також їхні листи, макети, чимало дослідницьких матеріалів, написаних юними істориками.

 

«Минулого року до нас приїздила делегація з Данії, а наші діти їздили до Польщі, де також досліджується ця тема, — каже пані Олена.

 

— У рамках програми «Креативна Європа» ми б хотіли зробити музей цифровим, створити сайт, онлайн-платформу, куди б учні могли заходити і слухати лекції, брати участь в екскурсіях. Майбутні покоління повинні знати історію». 

 

Презентація грантового проекту викликала жвавий інтерес у харків’ян. Наприклад, координатор програм Адаптаційно-культурного центру Євгенія Леванштейн вважає, що європейці наразі дуже мало знають про Україну.

 

Такий висновок вона зробила, постійно спілкуючись із колегами з Польщі, Великобританії, Італії, Швейцарії та Німеччини.

 

«Все, що там знають про нашу країну, вони отримують із російських ЗМІ. Нам це зовсім не подобається, — резюмувала пані Євгенія.

 

— Тому ми починаємо думати над проектом, який би був провідником України в ЄС. Ми могли б провести фестиваль, привезти дітей з тієї ж зони розмежування. Вони б охоче розповіли європейцям про те, як особисто сприймають і бачать ситуацію в Україні». 

 

Серед заявок, які харків’яни запропонували проекту «Креативна Європа», є також прохання врятувати заміську садибу князів Святополк-Мирських у Гієвці, організувати фестиваль, який об’єднав би різні форми мистецтва, а також чимало туристичних ідей та задумок.