Ментальна історія: у київському театрі Івана Франка презентували «Викрадення Європи»

На камерній сцені імені Сергія Данченка Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка прем’єра — «Викрадення Європи».

 

Ми постійно живемо у пошуках відповідей на вічні питання: «хто ми?», «які ми?», «якими ми маємо бути?»

 

Саме про це йдеться у цій виставі.  Це майже докуМентальна музична історія.

 

У виставі звучить хор вигнанців рабів-іудеїв із опери Дж. Верді «Набукко» (1842) «Лети, думко, на золотих крилах, лети, відпочиваючи на горах і пагорбах, туди, де повітря напоєно теплом та ніжністю, солодким ароматом рідної землі, лети!..»

 

Нині думки кожного українця сповнені надіями та сподіваннями на глобальні зміни.

 

Цього разу мрії та прагнення пов’язані з Європою. Яка вона? І де зараз вона? І мова, звичайно, не про географію.

 

Згідно з давньогрецьким міфом, прекрасну дочку фінікійського царя Агенора — Європу — викрав могутній Зевс, що заради коханої перетворився у бика, лестощами одурманив красуню, яка сіла на нього і поринула у далину, де лише море і синє небо.

 

Згодом та Європа стала дружиною Зевса, народила йому трьох могутніх і мудрих синів.

 

Можливо, вона й досі живе на далекому острові? Чи вже повернулася додому?

 

У виставі ви не зустрінетеся з красунею Європою. Натомість режисер та драматург — за підтримки Гете-Інституту в Україні — попередньо об’їздили міста та села України, поспілкувалися з різними людьми: від трактористів до «губернаторів» областей, а свої враження від зустрічей вони перетворили в театральне дійство.

 

Яскравими засобами сценічної виразності автори разом із акторами лише відображають відчуття дійсності, той момент, де перетинаються внутрішній світ художника і реальність.

 

У виставі, як і в нашому реальному житті, мрії тісно переплітаються з минулим, яке наздоганяє, не відпускає, примушує прискіпливіше вгледітися в те, що на нас чекає у майбутньому.

 

Реалії, завдяки фантазії режисера, провокують замислитися і визнати, що багато десятиліть наше існування було підпорядковане цінностям, які руйнували душі, знищували культуру, високу духовність нашої країни і кожного з нас.

 

Ця вистава — мандри. А вони супроводжують людей ціле життя.

 

До слова, Географічний центр Європи розташований в селищі Ділове, що в Закарпатській області.

 

Це визначено у 1887 році географами з Імператорсько-королівського військово-географічного інституту у Відні.

 

Біля дороги, що з’єднує Мукачеве і Рогатин, є двометровий кам’яний знак із написом: «Це постійне, точне, вічне місце, визначене спеціальним апаратом, виготовленим в Австро-Угорщині, в європейській системі широт і довгот. 1887».

 

Автор вистави «Викрадення Європи» —  Олексій Доричевський.

 

Режисер-постановник та художник-сценограф  — Андрій Май.

 

У головних ролях: Олег Терновий, Дмитро Завадський, Ганна Осадча, Олена Хохлаткіна, Наталія Ярошенко, Ірина Мельник, Віра Зінєвіч, Тетяна Міхіна, Анастасія Добриніна.

 

Вирушайте у пошуки Європи...