Корупції — зась: Держпродспоживслужба спробує приборкати горіхову мафію

11.07.2017
Корупції — зась: Держпродспоживслужба спробує приборкати горіхову мафію

Вартість продукції, отриманої з гектара горіхового саду й експортованої, за нинішніми цінами, може варіюватися від 5 до 12 тисяч євро.
 
Проблем зі збутом продукції на міжнародних ринках нема.
 
Бо в останні роки дефіцит горіхів у Європі перевищує сто тисяч тонн.
 
Україна має все для того, щоб розвивати горіховий бізнес: території, кліматичні умови, робочі руки...
 
Але навіть у цій благодатній царині звичним тормозом еволюції стали держструктури.
 
Власне, пік скандалів iз корупційною горіховою мафією припав на кінець 2015-го — початок 2016 року.
 
Тоді на українському кордоні затримували вантажі експортерів волоського горіха до Європейського Союзу.
 
Зривали контракти, «морозячи» їх від кількох тижнів до місяця ходіння по колу.
 
Вантаж успішно проходив фітосанітарну пробу, але після позитивного висновку митники на підставі листа СБУ повторно брали зразки на аналіз.
 
З проблемою тоді зіткнулася низка найбільших експортерів волоського горіха з різних регіонів України.
 
Лише у грудні 2015-го компаніям таким чином заблокували горіхів за контрактами на загальну суму понад мільйон доларів. Дійшло до втручання перших осіб.
 
Тільки й досі чи не єдиним контрольованим шлюзом для експортерів горіхів лишається «спеціалізована» Херсонська митниця.
 
А пересічні садівники так і не отримали можливості зрозуміло і прозоро збувати свій товар закордонним покупцям без талановитих посередників iз держструктур та їхніх протеже. 
 
Днями представникам Держпрод­споживслужби, Української горіхової асоціації та Всеукраїнської аграрної ради вдалося зібратися й обговорити регулювання експорту українського волоського горіха.
 
Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа, експерт податкової групи Реанімаційного пакета реформ, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов та експерти Української горіхової асоціації зачепили, зокрема, й проблеми перетину експортованими горіхами державного кордону.
 
Держпродспоживслужба вважає, що більшість проблемних питань, які турбують бізнес, можна вирішити в рамках оновленого харчового законодавства.
 
Зокрема, пояснили процедуру здійснення дер­жавного контролю за дотриманням суб’єктами господарювання чинних законів.
 
Так, планові заходи державного контролю можуть здійснюватися не частіше, ніж раз на два роки, при цьому звернення юридичних осіб (профільних асоціацій) не є підставою для здійснення позапланових перевірок.
 
Обговорили й проект постанови Кабміну «Про внесення змін до Порядку проведення огляду, обстеження, аналізу, знезараження та інспектування (оформлення фітосанітарного та карантинного сертифікатів) об’єктів господарювання у галузі карантину рослин».
 
Підприємці вважають, що в нинішньому вигляді він не вирішує проблемних питань.
 
Всеукраїнська аграрна рада розробила власний проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження системи електронного адміністрування обліку руху деяких товарів».
 
Його презентували учасникам зустрічі як збалансований і здатний врегулювати проблемні питання, що турбують експортерів волоського горіха.
 
Представники Української горіхової асоціації пообіцяли проаналізувати та підтримати його прийняття.
 
За даними Мінагрополітики, минулого року за кордон було продано 40 тисяч тонн волоських горіхів на майже 80 мільйонів доларів.
 
У рейтингу експортерів цих плодів Україна посіла перше місце в Європі та п’яте — у світі.
 
Володимир Пахно, президент Української горіхової асоціації, стверджує, що насправді експортовано було понад 50 тисяч тонн горіхів.
 
Але митниця показала лише 40, а решта пройшла за старими схемами, неофіційно.
 
Та й це вже добре, бо в 2015 році через сірі схеми експортували 27 тисяч тонн горіхів.
 
Минулого року в Україні зібрали 84 тисячі тонн горіхів проти 122 тисяч у попередньому.
 
Вартість цілого нелущеного горіха сягала 1,6—1,8 євро за кілограм, ядер — від 6 до 8 євро.
 
У попередні роки ціна на ядра доходила до 10 євро. Поки воювали з митними схемами, нас стали витісняти з європейського ринку, — з’явилися горіхи хорошої якості та красивіші на вигляд iз Каліфорнії та Чилі.
 
Але Польща і Туреччина залюбки купують наші цілі горіхи і перепродують їх.
 
Великими покупцями минулого року були також Ірак, Іран, Азербайджан та Білорусь. 
 

ДОВІДКА «УМ»

Щорічно в Україні з’являється до 1,5 тисячі гектарів нових горіхових садів. У 2017 році заплановано посадити ще 2,5 тисячі.
 
З них 1,8 тисячі гектарів волоського горіха, 800 гектарів фундука й 40 — мигдалю, який через окупацію Криму горіхівники почали вирощувати в Одеській та Миколаївській областях.
 
Щорічні компенсації на закладення нових садів відмінили, дещо пригальмувавши розвиток промислового горіхівництва.
 
Тим часом щорічний фінансовий потенціал від реалізації горіхів i горіхової продукції України може сягати 5 мільярдів гривень на рік.
 
Ми можемо вирощувати в промислових умовах від 25 тисяч гектарів горішини, збираючи з одного гектара до 6 тонн волоських горіхів.
 
Китай, що тримає першість у цьому виробництві, щорічно збирає 380 тисяч тонн плодів (у три-чотири рази більше, ніж Україна).
 
Але смакові якості українських горіхів значно кращі.