За минулий пленарний тиждень (5-9 червня) у Верховній Раді України відбулося 135 голосувань, що становить понад 30 голосувань за день.
Але така інтенсивність не допомогла ухвалити важливі закони та прийняти кадрові рішення.
Це пов’язано з тим, що народні депутати не з’являються на засідання та ігнорують голосування.
Надто погано народні обранці працюють після тривалих свят та щоп’ятниці. Як змусити працювати нардепів, з’ясовував «Апостроф».
В останні місяці парламент швидше відзначає свята — Великдень, 1 травня, 9 травня, Трійцю — з нечисленними перервами на роботу в сесійній залі, ніж займається активною законотворчою роботою.
На минулому пленарному тижні в порядку денному стояло безліч важливих питань, починаючи від обрання омбудсмана та розгляду медичної реформи, закінчуючи кадровими призначеннями і розглядом урядового законопроекту про перезавантаження Національного агентства з запобігання корупції (НАЗК).
Крім того, підвішеним залишаються питання пенсійної та земельної реформ, оновлення складу Центрвиборчкому та низка антикорупційних законопроектів.
Але до жодного з цих питань у депутатів руки не дійшли, а з обіцяної медреформи, проголосували тільки один законопроект про платні медпослуги, але не з першої спроби.
Враховуючи, що понеділок був вихідним днем, Трійця, то робота у вівторок стартувала дуже важко — погоджувальну раду і засідання провели в один день.
Тому засідання почалося із запізненням і відразу перетворилося на сварку між лідером фракції «Батьківщина» Юлією Тимошенко і лідером Радикальної партії Олегом Ляшком.
У результаті у вівторок парламентарії не встигли розглянути жодного важливого законопроекту, а документ про реформування НАЗК навіть не змогли включити до порядку денного.
Те ж саме продовжилося і в середу та четвер. У п’ятницю, за традицією, нардепи не відвідують пленарні засідання, тому в цей день плідної роботи теж не було, як і в попередні місяці.
Боротися з низькою ефективністю Ради та прогулами у різний час намагалися багато спікерів ВРУ.
Зокрема, Володимир Гройсман, коли був главою Ради, пропонував штрафувати прогульників, а нинішній спікер Андрій Парубій, який неодноразово достроково закриває засідання Ради через відсутність депутатів, подав ідею публікувати прізвища прогульників у газеті Верховної Ради «Голос України», знижувати зарплати, а також скоротити кількість комітетів.
Але, судячи з усього, жоден iз методів не привів до бажаного результату, а український парламент і далі не радує своєю роботою.
Депутати Ради вигадали традиції, якими пояснюють свої прогули. Щоб змусити нардепів працювати, спікер запропонував використати парламентську газету.
Поки всі демонструють своє вміння не працювати – країна чекає нових законів.
За словами народного депутата від фракції «Народний фронт», голови підкомітету з питань законодавства про статус народного депутата Світлани Войцеховської, низька ефективність роботи пов’язана з тим, що голови фракцій і партій погано організовують роботу депутатів.
«Багато хто не ходить на роботу, але розписуватися за кожну фракцію — важко. Це залежить від внутрішньої партійної дисципліни і домовленостей глав фракцій і Голови Верховної Ради. Як би ми не змінювали регламент, якщо немає партійної дисципліни, нічого не зміниться», — коментує нардеп «Апострофу».
Для того щоб змінити роботу Ради, на думку Войцеховської, слід перш за все впорядкувати роботу комітетів ВРУ.
«Міжнародний досвід показує, що нам треба підвищити роль і якість роботи комітетів, і цю дискусію, яка триває в залі по кілька годин, вирішувати в комітеті. Тобто всі питання повинні бути вирішені в комітеті, так працює весь світ. І саме комітет i повинен бути головним.
Усі дебати повинні бути в комітеті. Тоді будуть у зал виноситися такі питання, в яких не досягли консенсусу або суспільно важливі. І, крім того, треба змінювати роботу самого парламенту, тому що коли приносять матеріали на 125 сторінок, то неможливо прочитати, тому одна правка обговорюється кілька годин», — переконана нардеп.
Також парламентарiй розповіла, що Рада минулого пленарного тижня не проголосувала за законопроект, який змінює кількість комітетів:
«А за ним, як член робочої групи скажу, повинен був йти законопроект щодо зміни закону про комітети ВРУ. І там повинні збільшити і роль, і ефективність роботи комітетів».
Позафракційний народний депутат Віктор Чумак наполягає на тому, що справа не в дисципліні, а в недосконалості виборчої системи.
«З Радою не можна нічого зробити до тих пір, поки люди ходять туди заробляти гроші, а не приймати закони. Вони ходять туди з іншою метою: туди прийшли мільйонери, які прийшли ставати мільярдерами. ВРУ будь-якого скликання буде так працювати, якщо не змінити виборче законодавство.
Виборче законодавство — це критерій відбору політиків, а якщо зараз основний критерій — це кількість грошей, за які купують округи або місця у списках, то в принципі не можна буде змінити законодавчий орган.
Потрібне нове виборче законодавство. Зробити його пропорційним, з відкритими списками, тоді з’явиться внутрішньополітична конкуренція, тоді люди будуть розуміти, кого вони обирають у списках. А ці політики безвідповідальні, тому що люди обрали лідерів [партій].
Один зумів свою фракцію змусити ходити лише через те, що вона маленька. Інші — не можуть: по-перше, великі фракції, а по-друге, вони складаються з товстосумів, грошових мішків, які не приймати закони ходять у Раду», — розповів «Апострофу» Чумак.
На думку аналітика громадянської мережі ОПОРА Олександра Неберикута, чинників, через які Рада нинішнього скликання працює погано, — кілька.
«Треба розуміти, яка зараз конфігурація роботи Ради: вона не є монолітною, коаліція, яка створювалася на момент утворення ВРУ VIII скликання, не існує в тому форматі, в якому існувала з самого початку. Все відбувається у ситуації постійних торгів, постійної конкуренції. Це ускладнює і прозорість прийняття рішень, і швидкість прийняття», — розповідає експерт «Апострофа».
Крім того, Неберикут вказав на те, що багато депутатів у своїй роботі вже орієнтуються на майбутні парламентські вибори.
«Якщо говорити про наближення чергових парламентських виборів, очевидно, що це впливає на поведінку, особливо на публічні заяви з боку парламентських фракцій. Вони, так чи інакше, намагаються позиціонувати себе більш опозиційними, ніж є насправді.
Навіть «Самопоміч», «Батьківщина», які входили до коаліції, зараз ведуть боротьбу за опозиційну нішу. Тому навіть ті законопроекти, які вони готові підтримувати, які голосуються, вони дуже часто критично оцінюють на публіку, щоб підтримувати свої рейтинги в конкурентному стані», — вважає аналітик.
При цьому аналітик звертає увагу, що уряд виконує основну частину законотворчої роботи, тому що більшість урядових і президентських законопроектів стають законами, і ця тенденція зберігається:
«Питання не тільки в тому, що уряд і Президент мають вирішальний вплив на діяльність парламенту через основні фракції, а в тому, що фракції не можуть скласти якісну конкуренцію їх законопроектам». Але при цьому експерт стверджує, що є і позитивні зміни в роботі Ради нинішнього скликання.
«Внутрішній процес функціонування парламенту трохи покращився. Не відбулося якогось прориву, реформа парламенту триває, але насправді в частині діяльності комітетів ситуація покращилася: є можливість доступу до роботи комітетів з боку журналістів, громадськості, навіть онлайн засідань комітетів є», — вважає експерт.
Політичний аналітик Олександр Солонтай зазначає, що депутати до роботи у ВРУ ставляться, як до хобі, тому це можна змінити тільки після перезавантаження парламенту.
«Народні депутати відстають від розвитку країни. Фактично ми маємо справу з олігархічною Радою минулого, яка не відповідає потребам сучасності. Найвідоміший приклад — графік роботи, згідно з яким депутати більше часу відпочивають замість роботи.
Парламентська реформа давно перезріла. Є навіть повністю підготовлені пропозиції і законопроекти за участю європейських експертів парламентаризму, але депутати не хочуть працювати, тому їх не приймають. Насправді вони працюють, але у власному бізнесі, а до депутатства ставляться як до хобі.
Вважаю за необхідне змінити персональний склад парламенту. Слід збільшити кількість парламентаріїв, які будуть повністю зосереджуватися на депутатській роботі. Без цього всі інші процедурні та регламентні зміни будуть марними», — резюмував Солонтай.
