> > Пам’ятай ім’я своє...

Пам’ятай ім’я своє...

01.06.2017
Шановна редакціє, безмежно вдячний вам за боротьбу!
 
За боротьбу за українську мову в дер­жаві на ймення Україна. Чи є щось подібне у світі? Мабуть, нема...
 
Та я ще й про таке. Про засилля російської мови у спорті.
 
Із цього приводу хочу звернутися до етнічного українця з діда-прадіда, який не один рік провів у селі Двірківщина, що на Київщині, тренера Національної збірної з футболу Андрія Шевченка.
 
Знаю, що він вільно володіє італійською, англійською й, нібито, російською мовами. А ось рідною — зась.
 
Нев­же, Андрію Миколайовичу, ви не пам’ятаєте, яке прізвище носите?
 
Навіть з огляду на це зверніться до свого роду-племені, заговоріть рідною мовою.
 
Переконаний, що вашому прикладу послідують багато спортсменів, у тому числі й у футболі, де є чимало тих, хто готовий спілкуватися українською.
 
Як, наприклад, Олександр Шовковський з його вишуканою українською мовою.
 
Не бійтеся показатися «селом», яке, до речі, дало вам життя.
 
Нехай ваші сини з уст батька почують мову країни, де ви зростали, виховувалися й набували досвіду та успіху.
 
Саме Україна дала вам путівку в життя.
 
Пам’ятайте й не цурайтеся тієї мови, що передавалася вам із молоком матері-українки. 
 
Євген КОСИНСЬКИЙ
Баранівка, Житомирська область
Друкована версія

Cтатті по темі