Пам’ять про Майдан і безперервний спротив
Дванадцять років відділяють нас від Революції гідності, що стала апогеєм спротиву авторитаризму в незалежній державі. >>
Пам’ятай ім’я своє...
01.06.2017
Шановна редакціє, безмежно вдячний вам за боротьбу!
За боротьбу за українську мову в державі на ймення Україна. Чи є щось подібне у світі? Мабуть, нема...
Та я ще й про таке. Про засилля російської мови у спорті.
Із цього приводу хочу звернутися до етнічного українця з діда-прадіда, який не один рік провів у селі Двірківщина, що на Київщині, тренера Національної збірної з футболу Андрія Шевченка.
Знаю, що він вільно володіє італійською, англійською й, нібито, російською мовами. А ось рідною — зась.
Невже, Андрію Миколайовичу, ви не пам’ятаєте, яке прізвище носите?
Навіть з огляду на це зверніться до свого роду-племені, заговоріть рідною мовою.
Переконаний, що вашому прикладу послідують багато спортсменів, у тому числі й у футболі, де є чимало тих, хто готовий спілкуватися українською.
Як, наприклад, Олександр Шовковський з його вишуканою українською мовою.
Не бійтеся показатися «селом», яке, до речі, дало вам життя.
Нехай ваші сини з уст батька почують мову країни, де ви зростали, виховувалися й набували досвіду та успіху.
Саме Україна дала вам путівку в життя.
Пам’ятайте й не цурайтеся тієї мови, що передавалася вам із молоком матері-українки.
Євген КОСИНСЬКИЙ
Баранівка, Житомирська область
