Музею Української революції 1917—1921 років, що діє у Києві в міському Будинку вчителя, передали особисті речі й документи полковника армії УНР, першого голови ОУН (з 1929 року) Євгена Коновальця.
Окрім того, презентували унікальні друковані видання, газети і журнали, які розповідають про участь цього легендарного чоловіка у державному управлінні часів Української Народної Республіки.
Серед речей, які представлені відвідувачам музею — паспорт Євгена Коновальця, виданий Литвою.
Саме ця країна надала громадянство українському націоналісту, переслідуваному сталінським режимом. Ще в колекції музею з’явилися особистий годинник, а також сімейна реліквія Коновальців — настільний хрест iз розп’яттям, з яким він подорожував.
Оберіг Коновалець залишив у готелі Роттердама напередодні його зустрічі з майбутнім убивцею, агентом НКВС Судоплатовим.
Передачу речей Коновальця провели в рамках відзначення 100-річчя Української революції 1917-1921 років.
Нагадаємо, Євген Коновалець (14 червня 1891 — 23 травня 1938) — полковник Армії УНР, командант УВО, голова Проводу українських націоналістів (1927), перший голова ОУН (з 1929).
У жовтні-листопаді 1917 року Коновалець спільно з однодумцями сформував Галицько-буковинський курінь січових стрільців, який незабаром перетворився в одну з найбоєздатніших частин Армії УНР.
За безпосередньої участі Коновальця у серпні 1920 року було створено Українську військову Організацію (УВО).
У грудні 1922 року Коновалець був змушений емігрувати. 1929 року на конгресі у Відні під його керівництвом відбулося створення Організації українських націоналістів (ОУН), яку він і очолив.
Упродовж 1930-х років сталося декілька замахів радянських спецслужб на Євгена Коновальця.
1938-го під особистим контролем Сталіна відбулась реалізація останньої операції з убивства провідника ОУН.
Виконавцем терористичного акту став агент радянської служби зовнішньої розвідки Судоплатов.
Поховано Євгена Коновальця на цвинтарі Кросвейк у нідерландському місті Роттердамі.
