На Лазуровому узбережжі Франції знову зібралися світові знаменитості — у середу тут відкрився 70-й Каннський кінофестиваль, найавторитетніший кінофорум світу.
Ведучою церемонії відкриття була «вічно вродлива» італійська акторка Моніка Белуччі.
Іранський режисер Асгар Фархаді та американсько-французька акторка Лілі-Роуз Депп оголосили ювілейний Каннський кінофестиваль офіційно відкритим.
Цікаво, що головну нагороду — «Золоту пальмову гілку» — цьогоріч уперше прикрасять діамантами.
Журі головного конкурсу цього року очолює славетний іспанський кінорежисер Педро Альмодовар.
Разом із ним оцінювати стрічки будуть німецька режисерка Марен Аде, американські актори Джессіка Честейн та Вілл Сміт, китайська акторка Фань Бінбін, французька акторка Аньєс Жауї, південнокорейський режисер Пак Чхан Ук, італійський режисер Паоло Соррентіно та французький композитор Габріель Яред.
На цьогорічному Каннському кінофестивалі за «Золоту пальмову гілку» змагаються 19 фільмів — як від грандів світового кіно, так від талановитих режисерів-початківців.
Серед них, як зазначають українські видання та закордонні україномовні сайти (наприклад, Бі-Бі-Сі), є й стрічка українського режисера Сергія Лозниці «Лагідна».
Але з «визначенням національності» не все так просто.
Каннський кінофестиваль давно відмовився від прив’язки фільмів до того чи іншого національного кінематографа.
У фестивальній програмі поруч iз назвою фільму тепер пишуть лише прізвище режисера, оскільки національну причетність режисера, як і національну причетність його творіння часто важко визначити у добу багатонаціональних продукцій.
Для прикладу, Сергій Лозниця народився в Білорусі, певний час мешкав у Києві та Росії.
Тепер мешкає у Німеччині. Є російськомовним. До речі, російська «Вікіпедія» називає його українським режисером, а українська навпаки — російським.
Сергій Лозниця в основній програмі Канн не вперше. У 2010 році за головний приз змагався його фільм «Щастя моє», а в 2012 році фільм «У тумані» отримав нагороду кінокритиків. Привернув до себе увагу як «український» режисер лише завдяки тому, що на Каннському фестивалі 2014-го відбувся показ його документальної стрічки «Майдан». Це був один із перших фільмів, присвячених революційним подіям в українській столиці.
Фільм «Лагідна» — це екранізація (не перша в світовому кінематографі) однойменного оповідання Федора Достоєвського. У фільмі знімались російські актори, а дія перенесена в сучасну російську провінцію.
У створені «Лагідної» брали участь кінокомпанії з Франції, Росії, Німеччини, Нідерландів, Литви та України.
Зйомки проходили у Латвії та Литві. Стрічка отримала фінансування від фонду Eurimages, а також за програмами стимулювання кіновиробництва Франції, Німеччини, Нідерландів, Латвії та Литви.
Тому «українського» в ній мало. До речі, російські ЗМІ також агітують уболівати за неї, як за «російську».
Але Україна таки прозвучить на фестивалі. Як повідомляє «Радіо «Свобода», в окремій програмі «Двотижневик режисерів» покажуть фільм «Іній» литовського режисера Шарунаса Баркаса про війну на Донбасі.
За сюжетом, волонтери везуть гуманітарну допомогу до України і потрапляють у зону бойових дій. Відома французька акторка Ванесса Параді знялася в стрічці в ролі журналістки.
Конкурс відбувається за підвищених заходів безпеки.
Рівень безпеки у цьому році в Каннах вищий, аніж будь-коли.
Воно й не дивно, з огляду на нещодавні напади у Франції, зокрема атаку минулого літа у сусідній Ніцці, де чоловік в’їхав на вантажівці у натовп під час святкування Дня взяття Бастилії.
Встановили 400 бетонних бар’єрів, які замасковані під гігантські квіткові горщики. Це має зупинити схожу імовірну атаку під час фестивалю.
Поліція встановила 160 метрів ланцюгів із шипами, які могли б зупинити вантажівку. Також збільшили кількість охорони на фестивалі, вулиці патрулюють також солдати.
Крім того, встановили 550 камер. Прес-секретар фестивалю сказав, що заходи мають «гарантувати оптимальну безпеку», але не заважатимуть дійству.
Фестиваль триватиме 11 днів — до 28 травня, коли будуть оголошені переможці.
