Квоти на експорт української продукції в ЄС невеликі і за деякими позиціями швидко вичерпуються, але вони не є вирішальними для українських експортерів.
За словами заступника міністра аграрної політики з питань євроінтеграції Ольги Трофімцевої, сьогодні українські виробники продають за кордон чимало сільгосппродукції понад визначені квоти.
Сплати мито й експортуй досхочу
Якщо оцінювати структуру двосторонньої торгівлі між Україною і ЄС за результатами попереднього року, то в Євросоюз ми експортували більш ніж на 4 мільярди доларів аграрної продукції, а імпортували менш ніж на 2 мільярди.
Комітет iз міжнародної торгівлі Європейського парламенту проголосував за розширення автономних преференцій для України, у тому числі й стосовно постачання на пільгових засадах аграрних продуктів.
Щоправда, Єврокомісія відхилила дві позиції з восьми запропонованих: на пшеницю розглядалося розширення на 100 тисяч тонн, а на оброблені томати — 5 тисяч тонн, але ці пропозиції не вдалося включити до схваленого переліку.
Втім пробуксовування у преференціях для українських експортерів не заважає останнім завойовувати європейські ринки хорошим співвідношенням «ціна-якість».
«Маючи, наприклад, квоту на 5 тисяч тонн меду, експортуємо ми в Євросоюз на порядок більше, — пояснює Ольга Трофімцева.
— Це означає, що квота не є вирішальною для українського експортера. Тобто, ми у будь-якому випадку залишаємось конкурентоспроможними, інакше не везли б поза квотою. Просто збільшується ставка імпортного мита, яке сплачують експортери».
Диверсифікуй, бо програєш
Тим часом перше місце серед імпортерів української аграрної продукції зайняли азіатські країни, а Євросоюз опинився на другому місці.
«На міжнародному ринку сільгосппродукції є два сильні азійські гравцi, — Індія та Китай. Сьогодні це дозволяє Міністерству АПК дотримуватися політики диверсифікації. Ми не повинні повторити болісну помилку, яку свого часу допустили з Росією, коли левова частка українського експорту йшла в одну країну. І, коли цей ринок закрився, наші аграрії потерпали від великих збитків», — нагадує заступник міністра.
Відкриття нових ринків для українського аграрного експорту із залученням малих та середніх виробників до експортної діяльності — ключове завдання для України сьогодні.
Ми вже ввійшли до числа лідируючих світових експортерів аграрної продукції і.
За результатами минулого року, тільки експорт вітчизняних товарів харчової промисловості становив $15,5 мільярда.
Головними покупцями українських агропродуктів стали країни Азії, ЄС та Африки.
Але диверсифікація сільськогосподарського виробництва та експорту, а також залучення малих та середніх виробників до виходу на світові ринки лишається проблемним завданням.
«Харчова та аграрна галузі не лише посідатимуть лідируючі позиції в національному експорті, а й можуть дати поштовх розвитку іншим галузям економіки. Тому ми активно працюємо з МЕРТ, МЗС та ТПП над завданнями, які сформульовані в Експортній стратегії України», — розповідає Трофімцева.
На сьогодні розвиток виробництва малих фермерів та експорт їхньої продукції до інших країн залежать від здатності самих виробників об’єднуватись у кластери або кооперативи.
Вибираємо ресурси
Організацію таких спільнот обговорювали минулого тижня учасники форуму експортерів на Чернігівщині.
Адже об’єднання у кооперативи чи за кластерним принципом на регіональному рівні здатні позитивно вплинути на залучення інвестицій у високотехнологічне виробництво, зберігання та формування товарних партій для експорту.
А створення експортно-кредитного агентства може стати ефективним інструментом фінансової підтримки саме малих та середніх виробників у їхній зовнішньоекономічній діяльності.
Дорожня карта стратегічного розвитку торгівлі 2017-2021 визначає більш як півсотні завдань для 40 державних та недержавних інституцій.
Під час розробки Експортної стратегії проаналізували актуальний стан зовнішньої торгівлі, інвестицій та макроекономічних показників розвитку української економіки і визначили три основні цілі розвитку зовнішньої торгівлі.
Одним із ключових пріоритетів стратегії обрано розвиток виробництва та експорту української агропродукції з високою доданою вартістю.
На недавній зустрічі представників Мінагрополітики з міжнародним економістом з питань агробізнесу Європейського банку реконструкції та розвитку Василем Говгерою обговорили програми підтримки малого та середнього бізнесу в АПК та покращення ефективності використання ресурсів.
Успіх малих форм агробізнесу, як потенціал розвитку сільськогосподарського сектору економіки, створення нових робочих місць, розвитку сільських територій, потребує як фінансових, так й інформаційних ресурсів.
Василь Говгера пояснив мету, умови та хід реалізації програм iз консультування, боргового фінансування та інвестицій у капітал.
«З 2010 року реалізовано 720 економічних консультаційних проектів ЄБРР, більше половини учасників у підсумку покращили ефективність свого бізнесу та збільшили експорт. А у рамках програми фінансування з 2015 року видано майже 50 мільйонів євро боргового фінансування в усіх галузях економіки», — зазначив міжнародний економіст з питань агробізнесу ЄБРР.
З огляду на глобальні тенденції та зобов’язання України щодо зміни клімату актуалізовано подальше впровадження програми FINTECC.
Ця програма поєднує пряме фінансування та грантові кошти на впровадження кліматичних технологій, у рамках якої підприємства мають можливість залучити консультаційні та дорадчі послуги або компенсувати частину інвестицій на впровадження таких технологій.
Інформацію та умови щодо програм ЄБРР зацікавлені підприємці можуть отримати за такими посиланнями:
— програми консультації:https://www. facebook. com/ebrdbasukraine/ та http://www. ebrd. com/work-with-us/advice-for-small-businesses/ukraine. html;
— програми фінансування за електронною поштою ROKievMBX@ebrd. com;
— програми FINTECC за посиланням http://fintecc. ebrd. com/region/ukraine, або за електронною поштою: FINTECC_Ukr@ebrd. com.
ДО РЕЧІ
Харчі — рушій прогресу
За даними Держстату, оборот у промисловості з виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів у березні нинішнього року порівняно з аналогічним періодом минулого зріс на 37,6 відсотка, а в порівнянні з лютим — на 19,5.
На дві третини зросла динаміка зовнішнього обсягу реалізованої за межами країни продукції харчової переробної промисловості.
Загалом, у січні—березні 2017 року обсяг реалізованої харчової продукції без ПДВ та акцизу сягнув 106,7 млрд. грн, що становить п’яту частину від всього обороту промисловості країни у І кварталі поточного року.
На зовнішні ринки у цей період було реалізовано продукції харчової промисловості на 31,9 мільярда гривень — майже третина від усієї харчової переробки.
