Еммануель Макрон у неділю, 14 травня, склав присягу та офіційно вступив на посаду президента Франції.
Урочиста церемонія інавгурації відбулась у Єлисейському палаці Парижа.
До складення присяги Макрон віч-на-віч півгодини поспілкувався з уже колишнім президентом-соціалістом Франсуа Олландом.
Під час зустрічі попередник повідомив спадкоємцю низку засекречених відомостей, необхідних для контролю над ядерними силами країни, і ввів у курс поточних справ.
«Я передаю владу не політичному опонентові, що набагато простіше», — зазначив Олланд.
Наобіцяв — виконаю
У своєму інавгураційному виступі новий президент Франції пообіцяв відновити провідні позиції країни в світі.
«Світ і Європа більше, ніж будь-коли, потребують сьогодні сильної Франції, яка голосно висловлюється за свободу і солідарність», — говорив новий господар Єлисейського палацу.
«Увесь світ уважно спостерігатиме за тим, що робитиме Франція, оскільки ми разом виходитимемо поза наші побоювання і заклопотаність», — наголошував Еммануель Макрон.
В інавгураційні промові Еммануель Макрон також пообіцяв: «Я не зупинюсь ні перед чим. Я виконаю всі взяті мною зобов’язання перед країною».
А даних під час виборчої кампанії зобов’язань ой як багато.
Загалом передвиборча програма Макрона викликає запитання у представників різних політичних таборів.
Для лівих виборців у Франції він занадто неоліберальний, оскільки відстоює вільний ринок і пропонує реформу чітко регламентованого трудового законодавства, яким так дорожать французькі соціалісти.
А консерваторам у програмі Макрона бракує жорсткості реформ і рішучішого підходу в боротьбі з ісламізмом.
Макрон обіцяв запровадити вільний ринок, а не державний протекціонізм, використовувати переваги глобалізації, а не самоізоляцію.
Макрон підтримує ідею Меркель щодо зміцнення зовнішніх кордонів Євросоюзу без шкоди для свободи внутрішнього пересування.
Він пропонує розмістити уздовж них близько п’яти тисяч співробітників спільної прикордонної служби ЄС, яку радить створити.
Фінансист пропонує зміцнити і єврозону, в якій Франція за обсягами економіки посідає друге місце після ФРН.
У рамках спільного економічного простору 19 держав екс-банкір хотів би створити парламент Єврозони, міністерство фінансів і окремий бюджет.
Він також висловлюється за підвищення митних тарифів у рамках ЄС для захисту європейської промисловості від нечесної конкуренції, зокрема з боку Китаю.
Прискорення процесу опрацювання заяв на політичний притулок також належить до числа його передвиборчих обіцянок.
У світлі терористичної загрози наступний президент Франції обіцяє посилити поліцію, армію та розвідку.
Якщо вірити передвиборчій програмі Макрона, в рамках бюджетної реформи будуть звільнені 120 тисяч держслужбовців, не враховуючи співробітників лікарень.
Водночас з’являться 10 тисяч додаткових робочих місць у поліції і до 5 тисяч — у школах.
Він також планує заборонити використання мобільних телефонів у молодших класах.
Макрон пообіцяв зберегти 35-годинний робочий тиждень у Франції, але готовий надати роботодавцям можливість виносити це питання на обговорення всередині компаній.
Знижувати пенсійний вік iз 62 років він не має наміру.
Він також має намір знизити корпоративний податок з 33,3 до 25 відсотків, звільнити 80 відсотків домогосподарств від сплати податку на житло та переглянути податки «на багатих».
Дивлюся на Київ та й думку гадаю
Стосовно наших очікувань щодо Макрона, то під час виборчої кампанії він особливо не зачіпав тему України.
А за те, що він відкрито не підтримував і критикував Путіна, його позитивно оцінювали в Києві.
У нього були певні заяви щодо конфлікту на Донбасі та пов’язані з ним санкцій проти Росії.
Він повторював під час виборчої кампанії, що зняття санкцій iз Москви можливе після виконання Мінських угод.
І тут він не оригінальний, бо таку ж позицію поділяють практично всі лідери західних країн.
Другого березня, ще як кандидат у президенти, пан Макрон заявив, що діалог iз Росією потрібен, але вести його слід iз твердих позицій. Відміну ж санкцій він знову прив’язав до «виконання пунктів, передбачених у межах мирного процесу в Україні».
Проте в ході виборчої кампанії та під час дебатів він усе ж робив хоч і обережні, але критичні заяви щодо Росії. Так, під час дебатів він наполягав, що не має наміру укладати якусь угоду з Росією.
«Я не буду розбудовувати нашу незалежність шляхом зближення з Путіним», — відповідав він на проросійські заяви інших кандидатів, зокрема Ле Пен.
Керівник виборчої кампанії Річард Ферранд пояснив, що Макрон виступає за сильну Європу, яка протистоїть Росії.
Скидається на те, що Макрон iще не випрацював своє ставлення до України, і воно вибудовуватиметься вже в ході президентства.
Новий уряд запрацює сьогодні
Макрон відразу оголосив про чотири кадрові призначення. Йдеться про радників та осіб, які організовутимуть його роботу.
Головним радником призначений 30-річний Ісмаель Емелі, який нещодавно закінчив магістратуру престижного Інституту політичних досліджень.
Емелі був радником Макрона з питань стратегії ще в період, коли той був міністром фінансів.
Сьогодні Макрон має оголосити повний склад нового кабінету міністрів, а завтра відбудеться його перше засідання.
Учора Макрон здійснив свій перший офіційний закордонний візит до Берліна, де зустрівся з канцлером Ангелою Меркель.
Під час зустрічі глава французької держави обговорив iз Меркель майбутню роль Франції та Німеччини в Європейському Союзі, повідомляє агенція «Франс пресс» iз посиланням на Єлисейський палац.
Макрон пообіцяв кардинально оновити Євросоюз.
Зустріч Макрона з президентом США Дональдом Трампом за «тривалим обідом» відбудеться 25 травня на полях саміту НАТО в Брюсселі.
Про це інформагенції «Франс пресс» повідомило на умовах анонімності джерело в Білому домі.
Під час перемовин обидва президенти говоритимуть про перспективи подальшої співпраці двох країн, відносини США—ЄС та США—НАТО, а також питання екології.
Раніше президент США обіцяв відкликати підпис свого попередника Барака Обами під Паризькою угодою 2015 року, покликаною мінімізувати вплив кліматичних змін.
А ТИМ ЧАСОМ...
Французи з полегшенням зітхнули з приводу закінчення «ери» вкрай непопулярного президента Франсуа Олланда.
Але він і надалі дорого обходитиметься французам: Олланд отримуватиме 75 тис. євро на рік пенсії «чистими».
Окрім того, держава платить екс-президентам пожиттєво 14 тис. євро в місяць за членство в Конституційній раді.
Окрім цього, Олланду також належить пенсія екс-депутата парламенту та екс-радника Рахункової палати — ще 15 тис. євро «чистими».
А ще держава має організувати екс-президенту особистий кабінет для роботи, оренду якого та комунальні послуги також оплачує держава.
«Колишній» також має право найняти на роботу дві особи обслуговуючого персоналу та сім помічників iз різних питань. А ще екс-президентам належить державна охорона.
Утримання «колишніх» обходиться французам у майже 10 млн. євро на рік.
«Найдорожчим» є Валері Жискар д’Етьєн — 3,9 млн. євро, далі йдуть Ніколя Саркозі — 3,3 млн. євро та Жак Ширак — 2,4 млн. євро.
Франсуа Олланд у виборчих промовах та на початку президентства обіцяв урізати ці непомірні трати, та «руки до цього так і не дійшли».
