Резонансний суд: ветерана-кадебіста судитимуть за вбивство художника УПА Ніла Хасевича

Злочинам часів комуністичного режиму немає строку давності.

 

Яскравим підтвердженням цього стане показово-резонансний суд над колишнім «чекістом» — полковником КДБ у відставці Борисом Стекляром, якого судитимуть за убивство Ніла Хасевича, що діяв під псевдо Бей-Зот, Левко, Рибалка, 333, Старий, Джміль.

 

У далекому 1952 році молодий капітан Стекляр керував операцією з пошуку й знищення підпільного художника, члена рефрентури пропаганди Волинського крайового проводу ОУН Ніла Хасевича: офіцер особисто кинув гранату в бункер, де переховувався Хасевич та інші ОУНівці. 

 

(До речі, ще 1918 року, повертаючись із Рівного в село, на деражнянському залізничному переїзді 13-річний майбутній художник з матір’ю потрапили під потяг — мати загинула, а Ніл втратив ногу).

 

Генеральна прокуратура України вимушена була розпочати розслідування за фактом цього давнього злочину саме завдяки ініціативi Національного центру правозахисту (НЦП), який наполіг на розслідуванні.

 

«Справа унікальна та не має аналогів в Україні. Вчинок Стекляра, офіцера КДБ, i через десятки років залишається злочином. Убивство Хасевича — борця за незалежність, має розслідуватися, і кожний причетний отримає вирок», — сказав представник НЦП Денис Поліщук.

 

Нагадаємо, що Ніл Хасевич був талановитою і неординарною особистістю, створив більшість візуальних матеріалів Української повстанської армії.

 

Він міг бути успішним художником і жити богемним життям, виставляючись у закордонних салонах.

 

Натомість став митцем-повстанцем, обравши криївку з примітивним друкарським верстатом. На жаль, слава знайшла його вже після смерті.

 

Його порівнювали із Юрієм Нарбутом, Іваном Трушем і Василем Кричевським, твори Хасевича є в приватних мистецьких колекціях — від Польщі до США.

 

Додамо, що в країнах Центрально-Східної Європи були подібні випадки, коли офіцерів комуністичних спецслужб притягали за злочини, скоєні ними в часи перебування на службі.

 

Зокрема, ветерана МВС СРСР Василя Кононова (1923—2011) у 2000 році засудили в Латвії до шести років в’язниці за вбивства мирних жителів під час Другої світової війни та участь у ліквідації антирадянського національно-визвольного руху «лісових братів».

 

А колишнього начальника румунського трудового табору в селі Переправа 87-річного Іона Фічора в березні 2016 року румунський суд засудив на 20 років тюрми за звинуваченням у скоєнні злочинів проти людяності.

 

У 2007 році Естонія обвинувачувала колишнього першого секретаря ЦК Комсомолу Естонської РСР Героя Радянського Союзу Арнольда Мері (1919—2009) у співучасті в геноциді: депортаціях у Сибір жінок, дітей і осіб похилого віку.