Казахстанський олігарх-утікач і колишній банкір iз темним минулим диктує свої умови в ЄС

Із початком суду у справі про розкрадання з БТА Банку в Казахстані головний фігурант кримінальної справи активізував діяльність у політичному просторі Європи.

 

Відтак колишній голова ради директорів банку БТА Банку Мухтар Аблязов, звинувачений у махінаціях більш ніж на 7,5 млрд. доларів, — своєрiдно заохочує депутатів Європарламенту.

 

Упродовж восьми років, доки тривало слідство у справі БТА Банку, казах­станська прокуратура намагалася депортувати олігарха.

 

Останнi три роки Аблязов перебував у в’язниці Франції: його затримали за запитом Росії, де він теж був звинувачений у розкраданні.

 

Однак у грудні 2016 року Держрада Франції скасувала указ про екстрадицію Аблязова і випустила його з в’язниці.

 

Тоді Париж обґрунтував своє рішення тим, що запит Росії був зроблений «iз політичних причин».

 

Багатьох здивувала позиція Франції, тому що у Великобританії, на Кіпрі й у багатьох інших країнах факт шахрайства в БТА Банку визнали.

 

Також основним винним був визнаний Мухтар Аблязов і його подільники.

 

З висунутими казахстанською стороною звинуваченнями щодо створення організованої злочинної групи погодилися.

 

Більше того, в листопаді 2012 року Вищий суд Лондона виніс рішення про стягнення з Аблязова і Романа Солодченка 2,1 млрд. доларів на користь БТА Банку.

 

Збиток від махінацій Аблязова в Росії перевищує кілька мільярдів доларів, а в злочинних схемах були задіяні громадяни РФ, котрі вже були засуджені або перебувають під слідством.

 

Сьогодні кримінальні справи стосовно Аблязова і його подільників ведуться в Казахстані, Росії та Україні за 11 статтями.

 

Присвоєна Аблязовим і його оточенням сума — близько 12 млрд. доларів — це кошти вкладників фінансових установ відразу кількох країн.

 

Це були безпосередньо пенсійні вклади населення, особисті заощадження громадян Казахстану, позики від іноземних фінансових інститутів і депозитні рахунки компаній, позики від державних органів (у Росію, Казахстан і Україну).

 

Судом Англії встановлено факт незаконного заволодіння шахраями коштами в сумі понад 4,3 млрд. доларів.

 

При цьому англійські слуги Феміди встановили, що гроші з БТА Банку виводили через транснаціональну мережу з понад 1300 офшорних компаній 10 країн світу.

 

Злочинні схеми Аблязова були настільки витончені, а результати — масштабні, що казахстанський екс-банкір увійшов у десятку найбільших злочинців століття.

 

Ще один казахстанський олігарх-утікач, який звинувачується на батьківщині в корупції, — Віктор Храпунов.

 

Парадоксально, але він пов’язаний родинними зв’язками з Аблязовим: син Храпунова одружений iз донькою Аблязова.

 

На батьківщині Храпунову пред’явлені позови за створення злочинної групи, злодійство, шахрайство та інші статті.

 

Доки Віктор Храпунов входить до числа найбагатших людей Швейцарії, влада США дала згоду на розгляд позову міста Алмати (його мером довгий час був Храпунов) проти олігарха та його сім’ї.

 

«Храпунови і їхнi підставні компанії придбали у власність об’єкти нерухомості й дорогi автомобілі в Каліфорнії, використавши кошти, вкрадені з бюджету міста Алмати», — підтверджує Федеральний апеляційний суд штату Каліфорнія, США.

 

У французьких ЗМІ неодноразово з’являлися натяки на те, що одна з партій, яка бореться за владу у Франції, отримала вагому спонсорську допомогу від Аблязова в обмін на його звільнення.

 

Але доказів цього не знайшлося, і в результаті Аблязов опинився на волі.

 

Але факт залишається фактом: Аблязов через підконтрольні йому структури активно фінансує сили, що виступають проти політики діючих урядів багатьох країн на пострадянському просторі. Кошти проводяться через фонд «Відкритий діалог», зареєстрований у Польщі.

 

Через цей же фонд фінансуються взаємини Аблязова з європейськими політиками. 

 

Тож чотири парламентарії звернулися в Інтерпол iз проханням припинити переслідування «політичного дисидента і біженця з Казахстану Мухтара Аблязова по справі БТА Банку і Анатолія Погорєлова — колишнього топ-менеджера казахстанського БТА Банку, чиє ім’я було внесено до «червоного бюлетеня Інтерполу.

 

Це і є свідченням того, що політична система Європи втрачає свої демократичні засади.

 

І те, що депутати Європарламенту готові за певнi стимули проголосити своїм героєм будь-якого спонсора, вже не новина. Саме тому нині звучать їхні звинувачення на адресу Інтерполу.