Трагічна аварія на ЧАЕС наприкінці квітня далекого 1986 року вже 31-й рік поспіль нагадує всьому світу про небезпеку, яку несе «мирний» атом.
Наслідки техногенної біди ще не одне покоління українців відчуватиме на собі, адже, як вважають фахівці, за обсягом і різноманітністю наслідків ця катастрофа була найстрашнішою в історії людства.
Невеликою втіхою є запевнення голови Громадської ради при ЧАЕС Сергія Парашина (котрий у 1977—1986 роках був на ЧАЕС старшим інженером управління блоком, начальником зміни), що «в цьому році саркофаг над Чорнобильською АЕС введуть в експлуатацію. Скоріше за все, це буде в грудні. Усі роботи ведуться згідно з визначеними планами і термінами. Затримок немає і принципових проблем, що могли б відтермінувати введення в експлуатацію саркофага, немає».
Характеристики нового саркофага: ширина — 257, висота — 108, а довжина — 150 метрів, вага конструкції разом із допоміжним обладнанням — 36 тис. тонн, будували його 3 тис. фахівців, час експлуатації розраховано на сто років.
Встановлювати конфаймент почали 19 листопада 2016 й відбувалося це шляхом насування змонтованої споруди за допомогою спеціальної системи, яка складалася з 224 гідравлічних домкратів.
Цю гігантську конструкцію рухали на 60 см за один цикл, і вже 29 листопада насування арки було завершено.
Нагадаємо, що перший саркофаг, побудований над четвертим енергоблоком, що вибухнув, поступово руйнувався, а під ним, за офіційними даними, приховано 95% радіоактивних речовин від тієї кількості, яка була на момент аварії.
Тож ще у березні 2004 року Європейський банк реконструкції та розвитку оголосив тендер на проектування, будівництво і введення в експлуатацію нового саркофага для ЧАЕС.
Переможцем тендеру в серпні 2007 року була визнана компанія NOVARKA, спільне підприємство французьких компаній Vinci Construction Grands Projets і BOUYGUES.
Країни-донори назбирали на будівництво нового укриття та сховища відпрацьованого ядерного палива близько 980 мільйонів євро, проте загальна вартість проекту — 2,15 млрд. доларів.
Усі витрати ретельно контролював ЄБРР. Фінансування проекту, яке забезпечували міжнародні донори (переважно ЄБРР, Європейська комісія та США), після його завершення у кінці 2016 року міжнародної участі не передбачає.
Тож, швидше за все, в подальшому Україна буде змушена самостійно розробити національну стратегію управління ядерними відходами на наступні десятиліття.
Додамо, що з нагоди сумних роковин в Україну 26 квітня прибуде президент Білорусі Олександр Лукашенко, аби спільно з українським Президентом ушанувати пам’ять загиблих у Чорнобильській катастрофі та відвідати низку об’єктів на ЧАЕС.
ДО РЕЧІ
Радіобіологи наголошують, що наслідком опромінення фактично всіх українців є й буде помітне збільшення кількості захворювань щитоподібної залози, очей, випадків лейкемії, анемії, алергій тощо.
За короткий час дії радіоактивного йоду-131 у перші дні після вибуху, опромінення ним щитовидної залози понад допустимі норми отримали щонайменше 40 тис. дітей і 150 тис. дорослих українців.
Щодо справжніх ліквідаторів, то їх померло вже декілька тисяч саме через променеву хворобу, а всі інші — важко хворіють.
Не варто забувати й про радіоактивний бруд, що потрапив у підземні води. Водні птахи, що харчуються у мулі, — розносять радіонукліди далеко поза межі 30-кілометрової зони.
