На окупованому Донбасі шахтарів відправляють у безоплатні відпустки та придушують їхні протести

Через плачевний стан вугільної галузі на непідконтрольній Україні території донецькі шахтарі другий тиждень сидять без роботи, без грошей та перспектив на майбутнє.

 

Бойовики, які захопили шахти, спустили рознарядку: шахтарі у примусовому порядку повинні взяти відпустки за свій рахунок.

 

Кілька днів тому гірників шахти імені Засядька поставили перед фактом: робота підприємства на невизначений термін припинена.

 

Незаплановані відпустки та регулярні затримки із зарплати стали спусковим гачком протестних настроїв у середовищі шахтарів в окупації.

 

На сторінках соціальних мереж активісти почали розміщувати заклики до шахтарів та їхніх родичів вийти на масову акцію протесту й звернутися до очільника «ДНР» Олександра Захарченка.

 

На думку людей, прийшла пора провести невідкладні заходи щодо поліпшення добробуту населення.

 

Мітинг мав відбутися ще 19 квітня у центрі Донецька. Та саме у цей день бойовики організували дитячий спортивний флешмоб на площі Леніна.

 

Так чи можливі в принципі протести людей на непідконтрольній Україні території, чи Донбас усе стерпить?

 

— Бойовики сподівалися, що протестувальники побачать, що площа зайнята дітьми, та просто розійдуться, — розповів журналіст «Громадського телебачення Донбасу» Віталій Сизов. — Та гірників це не зупинило. Люди швидко перемістилися до міністерства вугільної промисловості угруповання «ДНР». На мітингу була підписана вимога до голови «ДНР» Захарченка, проте спілкуватися на цю тему з журналістами учасники протесту просто побоялися ...

 

На підконтрольній бойовикам території Донбасу протести більше асоціюються не зi свободою, а з підвалом, куди садять незадоволених владою.

 

У незалежній профспілці гірників Донбасу говорять, що це не перший випадок, коли шахтарі в окупації протестують через безгрошів’я.

 

Та довести свою правду людям не вдається, бо реакція бойовиків завжди однакова жорстока.

 

— Коли збунтувалася шахта Кірова, бойовики просто дали пару черг з автоматів над головами протестувальників — й люди розбіглися, — розповів голова Незалежної профспілки гірників Донбасу Микола Волинко.

 

— Подібна ситуація трапилася під час протесту на шахті Челюскінців, коли активістів народного опору кинули без суду та слідства до підвалу. Невдоволення людей карається риттям окопів або ув’язненням у підвалі без права на амністію.

 

Незважаючи на звірства бойовиків, шахтарі не поспішають здаватися й продовжують спроби відстояти свої права, хоча кількість активістів, обурених через незаконні арешти, не збільшується.

 

Наймасовіша хвиля невдоволення людей прокотилася по непідконтрольних Україні територіях Донбасу ще у 2016 році за часів так званої націоналізації ринків.

 

Бойовики із застосуванням сили відбирали підприємства у власників. 

 

Аналітики тоді не сприйняли всерйоз протестні настрої людей з тієї причини, що мітингувальники не поставили під сумнів легітимність самопроголошеної влади.

 

— Влада не боїться народних бунтів, бо прекрасно розуміє, що люди поки що не готові до організованих повстань, — каже співголова громадської ініціативи «Правое дело» Дмитро Снєгірьов. — Загрозу для себе вони побачать лише тоді, коли мітингувальники складуть чіткий план дій та розроблять свою програму щодо поліпшення життя людей на Донбасі.

 

Із тими людьми, які йдуть на протести в окупації, бойовики не церемоняться: людям у прямому сенсі цього слова затикають рота та кидають у темний підвал.

 

Так, за спробу провести політичну акцію в центрі Донецька під час зняття з посади одного з лідерів бойовиків Андрія Пургіна людей хапали просто на вулиці та вивозили у невідомому напрямку.

 

Бойовикам більше подобається організовувати проплачені багатотисячні мітинги на свою підтримку.

 

— Людей просто організовано привозять на автобусах до певного місця, де вони діють за заздалегідь складеним сценарієм, — пояснив заступник голови місії ОБСЄ в Україні Олександр Хуг. — Це не природні збори громадян у штучно створених умовах.

 

Керівник центру громадянських свобод Олександра Матвійчук розповіла, що нові реалії життя на Донбасі породили сучасний вид народного вуличного мистецтва.

 

Це графіті на стінах будинків у вигляді написів на кшталт «Донбас — це Україна», а також зображення синьо-жовтих прапорів.

 

Інакодумці Донбасу вже добре знають, що за свою політичну позицію вони ризикують поплатитися життям, тому змушені йти на протест приховано та без афішування осіб мітингувальників.