Перебуваючи з офіційним візитом у Лондоні, Президент України Петро Порошенко подякував за міцну позицію Британії у підтримці суверенітету та територіальної цілісності України у зв’язку з незаконною анексією Криму та російською агресією на сході країни.
У свою чергу, британський прем’єр Тереза Мей відзначила важливість продовження політики санкцій щодо Росії, як одного з дієвих механізмів спонукання агресора до виконання взятих на себе міжнародних зобов’язань.
Під час зустрічі з пані Мей, а також міністрами закордонних справ та оборони Великобританії було обговорено розширення безпекового співробітництва.
Окрему увагу було приділено економічній співпраці та започаткуванню діалогу з метою спрощення візового режиму для громадян України (безвізовий режим, якого українці чекають у червні, не стосується Великобританії).
Підсумок для дводенного візиту скромний. Хоча на сайті Президента наголошують на його великому значенні, оскільки остання поїздка українського Президента до цієї країни відбулася 20 років тому.
Втім, час для нього вибрано не дуже вдало.
У Британії нині й своїх проблем вистачає: Брекзит, щойно оголошені дочасні вибори та ще й шотландці забажали виходу з Великобританії.
Тож останній, вочевидь, зовсім не до українських проблем. Тому нинішній візит за результативністю — традиційний обмін люб’язностями, не більше.
Ще напередодні візиту політолог Кость Бондаренко припускав: «Зустрінеться Порошенко з Мей. Але ж не факт, що про щось буде домовлено. У нас було дуже багато порожніх візитів, які не мали жодного результату».
Як приклад політолог наводить візит до Румунії рік тому.
«Надзвичайно складна країна, багато точок дотику, спільний кордон, невирішені питання територіального характеру, є претензії з боку Румунії до України. Президент України там зустрівся зi своїм румунським колегою. Було домовлено про три основні пункти: створення чорноморської флотилії, створення українсько-румунсько-болгарської військової бригади, запуск нових авіарейсів з Києва до Бухареста. Минув рік — ані флотилії, ані бригади, ані нового рейсу. Чого було їхати?» — зауважує експерт у коментарі «Апострофу».
Тож і нинішня поїздка Порошенка не стільки результативна, скільки демонстративна, це спроба показати, що він ще «рукопожатий».
«У Тараса Шевченка є вірш про те, як на Великдень діти хвалилися, кому хто що подарував. Закінчувалася історія про сирітку, яка обідала у попа. Так само і Порошенко: «А я у Мей був», — таким бачить результат цієї зустрічі політолог.