У Театрі оперети в Києві показали прем’єру оригінальної інтерпретації комічної опери Джоаккіно Россіні «Севільський цирульник».
Постановка Богдана Струтинського помітно відрізняється від того, що було створено двісті років тому за сюжетом однойменної п’єси французького драматурга П’єра Бомарше.
«Ця опера надзвичайно популярна у театральному світі. Цікавий той факт, що, пройшовши крізь роки, вона нині теж залишається надзвичайно затребуваною у репертуарах, — каже режисер-постановник вистави, народний артист України Богдан Струтинський.
— Нескладно пояснити, чому. Адже ми сьогодні проживаємо цю історію і можемо з легкістю простежувати в ній паралелі з сьогоденням. Приміром, прототипом головного героя є своєрідна версія сьогоднішнього іміджмейкера (чи навіть політтехнолога), який, як і класичний Фігаро, намагається служити двом господарям. «Севільський цирульник» містить безліч таких паралелей».
Коли у новій постановці йдеться про поговір, що стосується класичних дійових осіб, то на сцені з’являється навіть відео зі... Сталіним. Коли йдеться про вірність, збоку на сцені виводяться, змінюючи одне іншим, слова: війна — вірна — віра — вір.
До традиційних графа Альмавіва, Розіни, її опікуна Бартоло, Фігаро та ще кількох персонажів додаються Люди у чорному — вони їздять по сцені на роликах, катають сушарки для волосся, під подібними куполами яких принаймні кілька глядачок прем’єри перед виставою сиділо у київських перукарнях...
У першій дії костюми основних дійових осіб відповідають добі, коли опера була створена. А в другій — Розіна вже у сукенці на бретелях довжиною до коліна.
Кульмінація контрасту епох — коли у глибині сцени у вікнах демонструють тогочасні па персонажі з ХVIII століття, а ближче до глядачів — танцюють по-сучасному Люди у чорному.
Для «Севільського цирульника» спеціально пошили 140 костюмів. За словами художника з костюмів Олени Левченко, наряди у стилі бароко почасти розшиті стразами Сваровськи.
Декорації, які переносять глядачів у ХVIII століття, часто на сцені трансформуються. На питання про кошторис постановки Богдан Струтинський відповів журналістам: «Дуже дорого поставити».
Гендиректор-художній керівник Національної оперети України Богдан Струтинський сподівається, що «Севільський цирульник» стане для театру проектом-візиткою оперного мистецтва у його стінах.
Тим часом частина глядачів не сприйняла новаторства у класиці про спритного Фігаро; інших воно зацікавило. Кого більше — покаже заповненість залів.
