Епопея з російськими банками в Україні, схоже, добігає свого логічного кінця.
Невдоволення галузевих експертів та частини громадськості тим, що фінустанови країни-агресора присутні на нашому ринку і відтак мають змогу проводити не зовсім законні та безпечні для нашої держави фінансові оборудки, тривалий час тліло доволі повільно.
Але відколи «Сбєрбанк Росії» почав обслуговувати вкладників із паспортами так званих «ДНР» та «ЛНР», до блокування активістів додалося рішення РНБО про заборону російських установ у нашій державі.
«Я благаю: не блокуй!...»
Нещодавно російський «Сбєрбанк», який в Україні працює під брендом «Сбєрбанк Росії», вже офіційно заявив про свій відхід з українського ринку.
«Події останнього місяця — введення санкцій РНБО, а також погрози з боку «Національного корпусу» активізували переговорний процес iз покупцем активу «Сбєрбанку» в Україні», — повідомила прес-служба фінустанови.
І додала, що їхня структура готова добровільно залишити український ринок, захищаючи при цьому інтереси українських клієнтів і співробітників.
А в контексті цих зобов’язань 27 березня 2017 року «Сбєрбанк» оголосив про укладення юридично зобов’язуючого договору про продаж ПАТ «Сбербанк» (Україна) консорціуму іноземних інвесторів.
«Ми сподіваємося, що процес переходу активу «Сбєрбанку» в Україні консорціуму нових власників пройде відповідно до чинного законодавства України і в рамках міжнародного права», — попрощались із клієнтами у фінустанові.
Тим часом влада все жорсткіше оцінює дiї блокувальників установ російських банків в Україні.
«Скоординували атаку на банки з російським капіталом. Це поставило під ризик стабільність банківської системи. Адже ніхто не знає, що буде, якщо люди, які не представляють владу, сьогодні блокують банки, а завтра що — урядові установи та інфраструктурні об’єкти блокуватимуть? Це був поганий сигнал для зовнішніх кредиторів, що ситуацію в країні дестабілізують. Позиція кредитора була такою: якщо хочете щось робити, то робіть це законно. А якщо йде блокування банківських установ, то це нагадує анархію», — заявив міністр фінансів Олександр Данилюк.
За його словами, рішення РНБО про запровадження санкцій щодо названих банків не повинні скасовувати, проте це не означає фізичного блокування банківських установ.
Такої ж позиції дотримуються і у Національному банку. «Якщо ми йдемо до Європи, то мусимо працювати у рамках чинного законодавства, — заявив член ради НБУ Василь Фурман.
— Адже весь світ сьогодні дивиться на Україну через призму подій на сході держави, через ситуацію з замурованими банками... Нам треба формувати позитивний імідж у світі і дуже багато вкладати у нього. Нам потрібен конструктив».
За його словами, брутально виштовхувати росіян із нашого ринку небезпечно. «В українському «Сбєрбанку» обслуговується 1,2 млн. людей, сума вкладів сягає 11 млрд. гривень», — додав він, наголосивши, що найкращий вихід для цих структур — це бути проданими американським, європейським чи українським інвесторам.
«Я сподіваюся, що «Сбєрбанк» невдовзі буде перейменований, це вже буде зовсім інший банк», — додав Фурман.
«Коштує 2 млрд., продамо за 130 млн....»
Обмовка — практично за Фрейдом. Не «змінить власника», а «буде перейменований».
Саме так сьогодні оцінюють експерти оборудку, коли російський «Сбєрбанк» планує змінити фасади своїх будівель та зображення логотипу.
Але при цьому, як стверджують аналітики ринку, він залишиться все ж таки підлеглим російській владі.
Справедливості заради: виконати побажання пана Фурмана і передати свої активи американським чи західноєвропейським інвесторам нинішнім власникам «Сбєрбанку» було би непросто.
Через невелике бажання тих самих інвесторів працювати на нашому ринку.
Після середини 2000-их, коли українські банківські активи і справді йшли на ринку, мов гарячі пиріжки, сьогодні ситуація кардинально змінилася.
З одного боку, вкрай непривабливий ринок для міжнародного капіталу, коли більшість банків демонструє збитки, а не прибуток.
З іншого, дуже складна комунікація між бізнесом по-російськи та стилем роботи західного менеджменту.
Тож продаж «Сбєрбанку Росії» став обростати скандалами вже з першого дня, коли про це стало відомо.
Адже мажоритарним акціонером консорціуму, що купує банк, є громадянин Британії Саїд Гуцерієв — син російського мільярдера Михайла Гуцерієва, власника «Роснєфті» і «Бінбанку».
Також доволі умовно можна вважати латвійським «Норвік Банка», саме ця фінустанова купує «Сбєрбанк Росії» у нашій державі, власником якого є російський бізнесмен Григорій Гусельніков.
Який, до того ж, у 2008—2010 роках працював у «Бінбанку» Михайла Гуцерієва.
Журналісти російської «Новой газети» роблять висновок: обидва бізнесмени — і Гусельніков, і Гуцерієв — можуть бути щонайбільше операторами оборудки, але аж ніяк не її кінцевими бенефіцiарами.
А вся історія з блокуванням та продажем — узгоджена дія українських та російських фігур.
Підстав так вважати — доволі багато. Сумнівним у цій історії є буквально все. Так, ціна угоди — 130 млн. доларів — є меншою за капітал банку, що відповідно до міжнародної звітності становить 144 мільйони доларів.
І це навіть менше, ніж ринкова вартість півтори сотні об’єктів нерухомості, що входять до структури власності української «дочки» «Сбєрбанку»: приміщення, у яких працювали банківські відділення.
Експерти стверджують: активи українського «Сбєрбанку Росії» становлять приблизно 2 мільярди доларів!
Землею, готелями...
Журналісти також розкопали й інші цікаві деталі. Так, за їх даними, навіть цих 130 мільйонів покупець заплатить не грішми, а активами.
Так, нібито один із покупців, Григорій Гусельников, передає «Сбєрбанку» 98% російського «Норвік банку» (бренд «Вятка-банк» у Кіровській області), земельну ділянку на 13,6 млн. доларів, готелі «Хілтон Єкатеринбург» (19,8 млн. доларів) і «Хілтон Можайськ» (25,5 млн. доларів).
Також нібито передбачалося передати рефінансовані кредити операторів «Хілтон Кіров» і «Хілтон Пермь» на 23,4 млн. доларів.
Утім «Сбєрбанк Росії» офіційно такий сценарій заперечив.
«Інформація про те, що в угоді про продаж ПАТ «Сбербанк» (Київ) відсутня грошова складова, не відповідає дійсності. В рамках підписаних угод умови угоди не розкриваються», — повідомили у прес-службі.
Тим часом перехід не особливо прозорої фінансової установи під назвою «Сбєрбанк Росії» під латвійські прапори «Норвік банку» де-факто не означає великих змін щодо методів і напрямків діяльності фінустанови.
Але подальші кроки у цій історії можуть бути напрочуд цікавими.
А ТИМ ЧАСОМ
Не той уже «Приват»...
Переданий у державну власність найбільший вітчизняний банк «Приватбанк» уже не той, яким він був раніше.
Міжнародні експерти переконані, що ситуація у ньому стає гіршою, ніж колись.
Так, днями міжнародна рейтингова агенція «Mодіс» знизила довгостроковий рейтинг пріоритетного незабезпеченого боргу в іноземній валюті «Приватбанку» із «Са» до «C».
І при цьому попередила, що відкличе його.
«Зниження рейтингу переважно відображає очікування «Модіс», що власники єврооблігацій «Приватбанку» зазнають значних збитків відповідно до категорії рейтингу «C», оскільки єврооблігації банку потрапили під «bail-in» (механізм порятунку великих банків із залученням їх найбільших кредиторів. — Ред.) і були конвертовані в капітал у рамках процесу рекапіталізації банку», — йдеться у прес-релізі агенції.
Експерти агенції уточнюють, що йдеться про єврооблігації банку на суму 595 млн. доларів при обсязі операції «bail-in» в 29,4 млрд., грн., або 1,08 млрд. доларів.
Агенція також вказує, що ця рейтингова дія не торкнулася базової оцінки кредитоспроможності фінустанови (BCA) і скоригованої BCA, рейтинги депозитів і рейтинги ризику контрагента.
