ЦНАП вам допоможе: чи стала успішною реформа надання адмінпослуг за принципом «єдиного вікна»?

Кроки в напрямку розширення мережі центрів, спрощення «єдиного вікна» та раціоналізації бюрократичних процесів здійснюються і сьогодні. Всі ці заходи традиційно проходять у суспільній свідомості як «наближення до європейських стандартів». Це можна зрозуміти — адже значною мірою реформування відбувається за підтримки ЄС. Лише в січні з’явилась інформація про те, що Євросоюз спільно зі шведським урядом надасть Україні 800 тис. на ремонт і обладнання ЦНАПів у 14 громадах.

Мережа українських ЦНАПів постійно розширюється. Деякі з них запрацювали ще до указу Президента, у 2012 році, інші — відкривають і понині. Ті ж, що дiють, постійно працюють над удосконаленням — розширюють перелік послуг, запроваджують електронну чергу, збільшують кількість персоналу та його кваліфікацію тощо. У роботі ЦНАПів бувають і помилки, і підстави для скарг, але загалом у цій сфері «#зради» (як позначають в інтернеті), тобто негативу, значно менше, ніж у будь-якій іншій, якої торкнулось реформування.

ЦНАП у Сумах запрацював ще до офіційного видання зi столиці — 3 травня 2012 року. Тоді там було лише 12 адміністраторів, зараз — уже 75. Нині там надають 186 послуг, на отримання яких можна записатись онлайн. Крім того, в зоні очікування є вільний доступ до зони WI-FI, а відділ адміністративних послуг та дозвільних процедур підключено до програмного забезпечення «Універсам послуг» iз функцією СМС-повідомлення суб’єктів звернення про результат адміністративної послуги. У приміщенні управління встановлено інформаційні термінали, які містять необхідну та актуальну інформацію, а також платіжний термінал для приймання платежів за надання адміністративних послуг безпосередньо в ЦНАП. Функціонує та постійно оновлюється офіційний сайт ЦНАПу, який знайомить громадян міста з роботою управління та допомагає швидко знайти інформацію про адміністративні послуги. Також запроваджено онлайн-консультування суб’єктів звернення щодо отримання адміністративних послуг.

За 2016 рік в управлінні «Центр надання адміністративних послуг у м. Суми» було надано працівниками Центру, адміністративних та дозвільних органів 241806 послуг та близько 650000 консультацій. 

У планах центру найближчим часом розпочати надання послуг, які зараз надають ­РАЦСи, на підставі урядової постанови, та деяких послуг міграційної служби. «Наразі ми вже закупили чотири станції для виготовлення ID-карток та закордонних паспортів, зараз проводиться робота з підключення цього обладнання до захищеного каналу зв’язку», — каже директор центру Алла Стрижова. 

ЦНАП у Дніпрі офіційно відкрили 1 серпня 2016 року, однак він певною мірою нестандартний. Адже, по-перше, розташований у торговельному центрі, а, по-друге, поруч працюють ЦНАП і сервісний центр МВС. Перший надає 215 адміністративних послуг (земельні, житлові питання, питання, що стосуються нерухомості, підприємницької діяльності тощо), другий — виконує функції МРЕО, видає довідки про несудимість, надає послуги з реєстрації та перереєстрації транспортних засобів тощо. 

На початку лютого нинішнього року в п’яти ЦНАПах Дніпропетровщини ввели електронну чергу, що традиційно є одним iз найзручніших засобів економити час відвідувачів. Середній час очікування на послугу в ЦНАПі Дніпра становить двадцять хвилин, а за тиждень адміністратори встигають надати послуги понад двом тисячам чоловік.

Луцьк: у планах одружувати за день

Луцький ЦНАП традиційно потрапляє в перелік найкращих центрів щодо якості надання послуг. Працює він з липня 2013 року і постійно збільшує свою продуктивність. Якщо у 2013-2014 роках щодня тут приймали 500-600 відвідувачів, то 2016 році ця цифра вже становить у середньому 1200 осіб. Послуги надають 57 адміністраторів.

Середній час очікування в черзі — 15 хвилин. Найдовше доводиться очікувати бажаючим отримати ІД-паспорти та прописатись. 

«Найбільшим нашим досягненням є те, що ми першими в Україні придбали обладнання на видачу ID-паспортів  і закордонних паспортів. Якщо раніше представники міграційної служби надавали ці послуги, в день вони могли прийняти 30-40 відвідувачів, то сьогодні працівники ЦНАП обслуговують до 200 чоловік за день», — зазначила директор ЦНАПу у Луцьку Лариса Карп’як. 

Зараз там активно працюють над перспективою надання послуги «Шлюб за день», що стає все більш популярною в Україні. 

Черкаський ЦНАП теж традиційно тримає лідерство серед кращих ЦНАПів України. Працює він iз серпня 2012 року і надає 168 послуг. Тут працює порівняно небагато людей — 27 фа­хівців, з яких 22 адміністратори. Це певною мірою позначається на часі очікування — в період пікових навантажень відвідувачам доводиться очікувати і до 2,5 години. Однак центр приймає щодня в середньому 550 осіб.

Тестом на міцність для черкаського ЦНАПу, як і для решти таких закладів по Україні, стало масове закриття ФОПів у грудні-січні. Нагадаємо, 26 грудня Президент України підписав оновлений Закон «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», відповідно до якого «сплячих» підприємців зобов’язали сплачувати 704 гривні на місяць.

«Уже 26 грудня ми обслужили 72 особи, 28-го — 133, 29-го — 138. Загалом за 5 останніх днів грудня припинило свою діяльність 556 ФОПів. У січні ФОПи продовжували закриватися у тому ж темпі — 1 080 осіб звернулося за мі­сяць. Із 1 по 8 лютого такою послугою скористалося 73 особи», — коментує Руслан Дмитренко.

Розпочати підприємницьку діяльність за 5 останніх днів грудня вирішило вдев’ятеро менше підприємців — 63 особи. У січні зареєструвалося 369 нових ФОПів. 

Щодо європейського досвіду, на який ми завжди рівняємось, то, на відміну від багатьох інших сфер, у цій не можна говорити про наявність централізованого стандарту, за образом і подобою якого побудована система спілкування органів влади з громадянами в усіх країнах ЄС. 

У Німеччині про «реформаторську» динаміку не йдеться: існуюча нині система комунікації держави з громадянами була впроваджена давно. Полягає вона, в загальних рисах, у тому, що під одним дахом зібрані кілька найбільш популярних служб. Наприклад, у містечку Гермерінг під Мюнхеном є один такий центр при міській ратуші; там займаються питаннями реєстрації за місцем проживання та довідками про склад сім’ї, видають посвідчення особи з інвалідністю, приймають заявки на місце в яслях та дитсадку. У центрі можна отримати закордонний паспорт, який був оформлений і замовлений в іншому місці — туди його просто можуть доставити. Набір послуг у самому центрі відносно базовий: фінансові питання вирішують у профільному відомстві, там же видають довідки про доходи; більшість справ, пов’язаних із народженням, утриманням і вихованням дитини — в службі опіки; декретні виплати та все, що пов’язано з безробіттям і працевлаштуванням — компетенція служби зайнятості; водійськими правами займаються за окремою адресою тощо.

Натомість міська рада зробила все, що від неї залежало, для концентрації в одному місці послуг, що перебувають у її компетенції. У ратуші отримують дозволи на викидання великогабаритного сміття та на сімейне святкування на місцевому озері, там подають заявки на отримання іпотечного кредиту від міста, реєструють собак і садові лічильники води. Там же діє міське бюро знахідок — інституція, про яку в більшості міст сьогодні існують лише спогади. Окремим рядком вказано на можливість залишити скаргу на непрацюючий вуличний ліхтар — щоправда, просять при цьому вказувати номер ліхтарного стовпа. 

Натомість в Угорщині система «єдиного вікна» — явище відносно нове, як і в Україні. Її там запровадили в 2011-2013 роках у рамках адміністративної реформи. 

Список послуг, які можна отримати в угорському «єдиному вікні», величезний. Підприємці тут вирішують питання зовнішньоекономічних квот і дозволів, ліцензування внутрішньої торгівлі, працевлаштування негромадян, скорочення штатів та різноманітних інших аспектів господарської діяльності. Громадяни в таких центрах реєструються за місцем проживання, вирішують питання громадянства та пільг для «закордонних співвітчизників», одружуються й розлучаються. Сюди звертаються для пошуку роботи та оформлення допомоги з безробіття та отримання інших соціальних виплат, пільг і субсидій, тут дають раду безпритульним тваринам і сюди приходять скаржитись на недобросовісного роботодавця. У переліку послуг, які надаються «єдиним вікном», є навіть пункт «реєстрація кіз і овець».

Такі центри діють у кожній базовій адміністративно-територіальній одиниці. Вся система є централізованою, а отже, список послуг уніфікований. Тут існує єдиний сайт, де можна знайти адресу найближчого до вас «єдиного вікна» і всю контактну інформацію. 

Окрема категорія адміністративних послуг в Угорщині — ті, які можна отримати по інтернету. Сюди відносяться податки, соціально-страхові та пенсійні внески, водійські права та все, що стосується автомобілів і дорожнього руху, прописка. На порталі, де об’єднано доступ до цих послуг, існує можливість зберегти квитанції та взагалі мати власний «кабінет».

У Румунії реформа адміністративних послуг ще молодша, ніж у нас — але проводиться вона в більш демократичний спосіб. Лише минулого року уряд запустив інтернет-платформу, назва якої перекладається як «Простіше». Там будь-хто може зареєструватись (або зайти через «Фейсбук») і викласти власну пропозицію щодо зміни певної адміністративної практики. Користувачі можуть підтримати чиюсь іншу ініціативу, «проголосувавши» за неї. На даний момент зібрано 2688 пропозицій стосовно поліпшень для громадян і 1056 — для бізнесу.

Пропозиції, що набрали на той момент найбільше голосів, зібрали в нормативному пакеті, присвяченому спрощенню адміністративних процедур, скороченню їхньої кількості та посиленню процесу переходу публічного адміністрування на цифрові платформи.

Однією з найактивніших категорій виявились автомобілісти. Вони домоглись того, що відтепер при реєстрації автомобіля достатньо здійснити один платіж, який буде об’єднувати плату за виготовлення та використання номерних знаків, вибір спеціального номера, збереження старих номерів на новій машині, офіційне завірення реєстраційних документів, тимчасових дозволів, водійських прав. Для запобігання корупції при видачі прав іспити тепер зобов’язані записувати: теоретичну частину на відео, практичну — на відео та аудіо. Крім того, оплатити штраф за порушення ПДР румуни можуть через інтернет, отримавши електронну квитанцію.

Узагалі, всі публічні інституції зобов’язані тепер забезпечити альтернативні методи сплати податків і штрафів: кредитною карткою, через електронні платіжні системи тощо. Два мита, які треба було окремо сплачувати при отриманні закордонного паспорта, також об’єднали в один платіж, який можна сплатити онлайн. Мито за видачу посвідчень особистості та посвідок на проживання скасували взагалі — розмір плати був невеликий, але щоб сплатити його, раніше треба було сходити на пошту і в поліцію. 

Одна з обтяжливих процедур, які досі діють в Україні, — отримання довідки про відсутність судимості. У Румунії відтепер публічні установи можуть самостійно напряму отримувати відомості про судимості громадянина від МВС. Зі скасуванням обов’язку відвідувача приносити цю довідку зникає потреба не лише стояти в чергах, а й платити збори та мита за цей документ. 

Водночас система публічного управління дуже централізована. Тож, коли чиновник не впевнений, що саме слід з вами робити, він не захоче брати на себе відповідальність і відправить вас на наступний рівень бюрократичної ієрархії: заявить, що це питання треба вирішувати в міському офісі, в регіоні, у столиці. Тож і європейці не завжди можуть подолати бюрократичні звички своїх чиновників і змінити все. Однак румунська реформа дуже молода — їй менше року, тому її майбутнє залежить від активності громадян і політичної волі. У принципі, як завжди і у будь-якій країні.