Реформатор? Ні — Герострат!

Я був запрошений на збори громади у село Уланів, але постала проблема, як туди дістатися, адже автобусне сполучення відсутнє вже понад 5 років.

 

Коли кому потрібно в райцентр Хмільник, у лікарню, — шукай легковика і плати добрі гроші, а якщо їх нема — крокуй пішки 9 км до Уланова.

 

Порушував я це питання на рівні області, району, але віз і нині там.

 

Адже міг би курсувати автобус, бодай раз на день, через Морозівку, Лип’ятин на Чеснівку. Думаю, пасажири завжди були б. Це чи не єдина Лип’ятинська сільрада, де відсутнє сполучення.

 

У Будинку культури на зборах були присутні люди з Уланова та прилеглих сіл зі своїми головами сільрад, а також голова Хмільницької райради З. Г. Бонсевич, заступник голови РДА М. О. Чикотун, начальник фінансового управління РДА Орловська Н. П. та головний лікар Хмільницької центральної районної лікарні В. П. Сивак, так би мовити, головний реорганізатор оптимізації-ліквідації Уланівської райлікарні №2.

 

Усі сільські голови провели сесії місцевих рад і ухвалили рішення: заборонити реорганізацію Уланівської лікарні №2.

 

На підставі цих рішень та на вимогу ініціативної групи було скликано ці збори.

 

На них було заслухано звіт «реформатора» Сивака про його роботу і «добрі наміри» на благо людей.

 

У своєму виступі він скаржився на дефіцит бюджету в межах кошторисних призначень на те, що на приймальне відділення Уланівської лікарні мала завантаженість хворих, тому немає можливості функціонування відділення №2 і його потрібно ліквідувати, а всю роботу має забезпечити Хмільницька ЦРЛ, у якій пан Сивак «протирає» штани вже 25 років.

 

Навіть у 2013 р., коли Уланівська лікарня святкувала своє сторіччя, замість привітання колектив лікарні отримав закриття хірургічного відділення.

 

Закриття відділень лікарні проводилося без згоди громад сіл. Влада з власної ініціативи не має права закривати ні лікарні, ні навіть окремі відділення.

 

Це — грубе порушення Конституції України, бо джерелом влади в країні є люди.

 

Сьогодні проводяться реформи з об’єднання громад, тому лікарні слід  оновити її первинний статус, бо вона обслуговує майже 20 тис. людей.

 

«Коли ми обирали владу на всіх рівнях, то покладали надію, що вона буде працювати на користь народу», — говорила у своєму виступі Світлана Гаврилова.

 

Сьогодні всякі «герострати» ставлять питання про закриття приймального відділення. Скільки ще можна скорочувати, оптимізовувати?

 

Микола Король розповів, як у Хмільник з Уланова забрали нову машину швидкої допомоги, новий апарат УЗД, рентген-апарат, зникли з лікарні й меблі.

 

Окреме здивування й обурення викликав виступ літнього чоловіка, який зі сльозами на очах кричав на адресу головного лікаря: «Убивці! Убивці! Хай вас Бог покарає!».

 

Пізніше з’ясувалося, що це  був дідусь новонародженої дитини Олександр Рижук із села Пагурці.

 

Його новонародженого внука не довезли до Хмільника, бо смерть настала через переохолодження: породіллю привезли в Уланівську лікарню, тут прийняли пологи, але через відсутність ліжок із Хмільницької ЦРЛ наказали терміново їхати до них.

 

Дитині навіть не дали просохнути. Утепленої «швидкої» з Хмільника не прислали, тож везли, зі слів дідуся, у «холодильнику». Немовля померло від пере­охолодження,отримавши запалення.

 

Коли ж працювало Уланівське пологове відділення, то воно було зразковим в області. Нині ж жителі району їдуть у Бердичів чи в інші міста, бо там більше уваги.

 

Головний лікар Хмільницької ЦРЛ пан Сивак ховається за постанову Кабінету Міністрів №710, до якої постійно апелює.

 

Читав я цей документ: у ньому йдеться про те, щоб чиновники припинили купувати дорогі службові авто, мобільні телефони, літати чартерними рейсами тощо. Яке це відношення має до медиків Уланова?

 

І хоча збори громади Уланова заборонили «самодіяльність» В. П. Сивака, все-таки з 1 січня ц.р. в селі Уланів закрили передостаннє — приймальне — відділення.

 

А до цього — дитяче, пологове, гінекологічне, хірургічне, які обслуговували мешканців із 50 навколишніх сіл. Куди йдемо?..