Грошей від МВФ у сумі близько 1 мільярда доларів, схоже за все, у лютому ми так і не отримаємо. Навіть попри сподівання та щирі запевнення міністра фінансів України Олександра Данилюка, який нещодавно переконував: у двосторонньому меморандумі залишилося тільки перевірити та узгодити розстановку ком, крапок та інших не менш важливих розділових знаків. Тим часом, аби продовжити діалог, уряд готує важливі для держави проекти законів.
Чия земля? «Тіньова»!
Учора на сайті МВФ з’явилася інформація, за якою, нашої країни немає у переліку держав-претендентів на отримання траншу. Так, 17 лютого Фонд розгляне проблеми співпраці з Мальтою і Португалією, а 22-го — із Джибуті. Як відомо, наш міністр Данилюк обіцяв, що гроші поповнять українську казну не пізніше 20 лютого.
Ця дата вже малоймовірна, хоча Фонд залишає для нас примарну можливість увійти у переговорний процес: до названих тут країн у переліку суто теоретично можуть додатися інші. Але, на думку експертів, для цього мало дійти згоди щодо орфографії та пунктуації в Меморандумі, а треба вирішувати значно глобальніші проблеми. Цих проблем дві: Пенсійний фонд і земельна реформа.
Необхідність скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення назагал в Україні розуміють усі. Бо земля як товар дозволить залучити сюди інвестиційні кошти і Україна зуміє скористатися своїм козирем найбільшої аграрної держави Європи, земельні ресурси якої досі не освоєні. Але піти на цей крок — величезний ризик з огляду на шалену вітчизняну корупцію. Землі і справді можуть «роздерибанти», це чудово розуміє як населення, так і політичний істеблішмент, який грає на цьому протиріччі, заробляючи політичні очки.
Мораторій вигідний великим вітчизняним корупціонерам, оскільки дозволяє залишати чинними суперефективні тіньові схеми «дерибану» цієї ж самої сільськогосподарської землі-годувальниці, про збереження якої вони так театрально піклуються. Тож українські чорноземи переходять у приватну власність, за допомогою юристів та «дірок» у законодавстві, — до того ж земля міняє власника не за її повну, ринкову, ціну, а за суттєво занижену. А тому шанси, що український парламент погодиться розблокувати земельний мораторій у наших умовах, без загрози потужних тектонічних зсувів, — практично дорівнюють нулю.
Отже, вийти на конструктив із МВФ у плані земельної реформи Україні вдасться ще нескоро. І варіантів, аби усунути «земельні конфлікти» від діалогу з донорами, влада наразі не бачить. Або не хоче бачити, оскільки схеми тіньового продажу сільськогосподарської землі виглядають напрочуд привабливо.
Утiм до 1 квітня уряд має розробити, внести до парламенту та забезпечити ухвалення законопроекту про обіг земель сільськогосподарського призначення. Скасування мораторію наразі ще під питанням.
Пенсійна реформа від МВФ
Питання пенсійної реформи виглядає ще болючіше. Ситуація у цій галузі в Україні патова: у державі не вистачає працівників, які своїми податками були би здатні годувати 13 мільйонів пенсіонерів. МВФ вимагає від України зниження дефіциту Пенсійного фонду, який на 2017 рік запланований у розмірі 142 мільярди гривень. «Яким чином це треба зробити і що прописати у пенсійній системі? Треба забезпечити оплату єдиного соціального внеску більшою кількістю наших людей. Сьогодні ж із 26 мільйонів працездатного населення платить усього 10,5 мільйона. Тому що в них зарплата в тіні», — сказав міністр соціальної політики Андрій Рева.
Сформувалася проблема не за один день, про неї знали і раніше, експерти попереджали про небезпеку, яку здатна створити відсутність пенсійних реформ. Утім за два десятиліття не було зроблено практично нічого, що би сприяло розв’язанню кризи. І сьогодні криза Пенсійного фонду з’явилася разом iз війною на сході, кризою у промисловості тощо.
Сьогодні МВФ пропонує цілу низку реформ, більшість із яких є доволі болісними для нашого суспільства. У неофіційному ще проекті Меморандуму із МВФ, який оприлюднили вчора деякі ЗМІ, йдеться про додатковий податок. «Додатковий податок на внески соціального страхування виплачуватимуть працедавці, і він накопичуватиметься на персоніфікованих рахунках», — йдеться у проекті Меморандуму.
Також новий двосторонній документ передбачає набір варіантів виходу на пенсію з ширшим діапазоном пенсійного віку, ніж зараз. Ці варіанти діятимуть у залежності від трудового стажу. При цьому пенсійні виплати мають стимулювати довшу зайнятість і пізній вихід на пенсію. Документ передбачає гарантії, що розміри пенсії будуть адекватними і пропорційними вкладам громадян у пенсійний фонд.
Реформа для нас, а не для МВФ
Пенсійна реформа має принести до економії не менше 3% ВВП у порівнянні з 2016 роком — за рахунок продовження ефективних років трудового стажу населення. Проголосувати за неї Верховна Рада має до кінця квітня нинішнього року, а набути чинностi новий закон має з початку 2018-го.
Утiм, як заявляють джерела в уряді, у підсумковому документі Меморандуму не буде жодної конкретики про збільшення пенсійного віку — надзвичайно дражливої теми для більшості українців. Міністр соцполітики Андрій Рева зазвичай заявляє: особисто він не проти підвищення пенсійного віку, але не бачить у цьому потреби. Тим паче що, за пенсійною реформою Сергія Тігіпка, до 2020 року жінки виходитимуть на пенсію у 60 років.
Андрій Рева назагал погоджується з тезами, викладеними у Меморандумі з Фондом: замість підвищення пенсійного віку підуть на підняття страхового стажу. «Ми розширюємо базу і робимо для всіх єдиний підхід: стаж, заробіток. Крапка. Не заробив, працюєш далі. 30-35 років стажу, я думаю, буде достатньо, — заявив міністр. — Тут є дві складові. Стаж до 2000 року, хочемо ми чи ні, треба рахувати по трудовій книжці. Далі — стаж, який ми вважаємо персоніфікованим. Там усе чітко. Так от, ми хочемо, щоб частка стажу із 2000 року постійно зростала, поки не буде, наприклад, 35 років для всіх». Віце-прем’єр Павло Розенко, окрім цього, пропонує запровадження другого рівня пенсійної системи — накопичувального, а також повне скасування всіх спецпенсій.
Про те, що без змін ми не обійдемося, заявляє і експерт Сергій Фурса. «Криза Пенсійного фонду виникла тому, що середній вік виходу на пенсію становить 40 років, — пише він на своїй сторінці у «Фейсбуці». — Адже дуже багато людей виходить на пенсію дуже рано. Це частково і призводить до фатального дефіциту». За його словами, пенсійну реформу ми маємо проводити, навіть попри діалог із Міжнародним валютним фондом. Адже проблема існує і сама по собі вона не зникне, — тож підвищення робочого стажу є найвірогіднiшим сценарієм першочергових реформ.
