Початок нинішнього року примітний активізацією природоохоронної законотворчості, ініційованої як профільними державними структурами, так і науковими та громадськими організаціями, зацікавленими в об’єднанні зусиль.
Сім природоохоронних пріоритетів
За участю керівників структурних підрозділів Мінприроди, представників Громадської ради при профільному міністерстві, екологічних громадських організацій, експертів та науковців відбулося обговорення екологічної складової проекту середньострокового Плану пріоритетних дій уряду до 2020 року.
Основні положення екологічної складової проекту презентувала директор департаменту стратегічної екологічної політики Леся Карнаух.
До проекту внесли сім головних пріоритетів у галузі охорони довкілля, що їх запропонувало раніше Мінприроди.
Це, зокрема, розвиток мінерально-сировинної бази України, підвищення рівня екологічної безпеки в зоні відчуження, збереження природної спадщини, ефективне та безпечне поводження з відходами, нова кліматична політика та реформування системи екологічного урядування, включаючи реформування системи державного природоохоронного контролю.
Вказані пріоритети повністю відповідають сучасним викликам охорони довкілля та сприятимуть виконанню Україною Угоди про асоціацію з ЄС та інших міжнародних договорів і зобов’язань у галузі охорони навколишнього природного середовища.
Ґрунти деградують
В Україні проблеми деградації земель постали дуже гостро.
Як повідомляє прес-служба Мінекології, за попередніми підрахунками фахівців, водною та вітровою ерозією уражено близько 57 відсотків території країни, понад 12 відсотків земель страждають від підтоплення.
За різними критеріями, забрудненою сьогодні вважається п’ята частина українських земель.
Щороку фіксується майже 23 тисячі випадків зсувів. Унаслідок абразії руйнується ледь не дві третини узбережжя Азовського і Чорного морів та сорок відсотків берегової лінії дніпровських водосховищ.
Понад 150 тисяч гектарів ґрунту порушено внаслідок гірничодобувної та інших видів діяльності. Кількість підземних і поверхневих карстопроявів становить близько 27 тисяч.
Створену в січні цього року Координаційну раду з боротьби з деградацією земель та опустелюванням очолив міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак.
Постановою Кабміну робота ради розрахована на період до 2021 року.
«Наше завдання — створити всі передумови, щоб недопускати подальшого розвитку загрозливої ситуації. Сподіваюся, що рада зможе посилити координацію діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, залучаючи до участі у своїй роботі представників місцевої виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також незалежних експертів», — каже Остап Семерак.
Він зазначив, що Координаційна рада відповідно до покладених на неї завдань також буде аналізувати виконання Національного плану дій щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України у березні минулого року, та інших планів та програм у цій галузі.
На захист пралісу
Верховна Рада України ухвалила законопроект, який допоможе зберегти безцінні українські праліси: у другому читанні днями прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно з Рамковою конвенцією про охорону та сталий розвиток Карпат».
«За» проголосувало 235 народних депутатів. Саме відсутність положень з охорони пралісів в українському законодавстві призвела до того, що відбувається знищення та зменшення площі пралісів у лісах господарського призначення, переконаний міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак.
Саме тому, на його думку, внесення змін до Лісового кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, ЗУ «Про природно-заповідний фонд» є вимогою часу.
«Праліси — це безцінне багатство України, адже ці природні ліси не зазнали безпосереднього впливу діяльності людини в ході свого розвитку. Вони мають важливу природоохоронну, наукову, етичну цінність, є місцями поселення значної кількості червонокнижних видів тварин і рослин. В Україні Конвенцією ЮНЕСКО охороняється лише об’єкт Всесвітньої природної спадщини «Букові праліси Карпат та старовірові ліси Німеччини». Прийняття цього закону дозволить узяти під охорону й інші праліси у Карпатському регіоні», — переконаний Остап Семерак.
Ухвалений законопроект є свідченням наближення українського законодавства до європейського у частині збереження природних цінностей європейського значення.
Зокрема, українське законодавство приводиться у відповідність до вимог Бернської конвенції, Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат, Протоколу про стале управління лісами до цієї конвенції, Всеєвропейської стратегії збереження біологічного і ландшафтного різноманіття.
