«Білий дим, як саван над Майданом,
Чорний дим клубами світ маскує,
І проймає до кісток зима.
Чорний дим смердить кублом поганим.
Білий світ зловити прагне кулю –
Не вдається, спроби всі — дарма.
«Там сопротивления очаг» —
Снайпер-«беркут» мітить по очах...»
У січні 2014 року білоруський поет Михась Скобла написав цей вірш пам’яті земляка-білоруса Михася Жизневського, який став однією з перших жертв розстрілів на Майдані. І навряд чи він тоді міг передбачити, що через три роки у Києві біля пам’ятника Жизневському він отримуватиме літературну премію імені Героя. Щоправда, не за цей вірш, а за збірку есеїв «Саркофаги страху» — про білоруське сьогодення, про літературу і культуру, про видатних людей, з якими доля зводила Скоблу і спогади про яких він береже в закапелках своєї пам’яті.
А якщо бути зовсім відвертими, то не лише за це, а й за багаторічну подвижницьку працю на ниві культури — Михась є автором десяти різножанрових книг, кількох програм білоруської редакції «Радіо «Свобода» та укладачем двох ґрунтовних антологій: білоруської поезії за сто років «Краса і сила» та світової поезії в білоруських перекладах «Голоси з-за небокраю», де українських поетів — найбільше.
Такий інтерес, на думку пана Скобли, не випадковий. «Ми так пов’язані тим Дніпром, який тече через Білорусь до України. Ще у ХІХ столітті, коли білоруські плотогони пливли по Дніпру, пропливаючи повз Чернечу гору в Каневі, де похований Тарас Шевченко, вони знімали шапки, і низько кланялися пам’яті Шевченка як своєму поетові», — зазначив він під час вручення нагороди. А в коментарі «УМ» додав: «Нині українсько-білоруські літературні зв’язки тримаються переважно на особистих контактах, і будь-яка спільна справа ті зв’язки зміцнює. Так, у моїй останній збірці «Камізелька для місяця» «український розділ» склали переклади з Василя Стуса, Ліни Костенко, Василя Герасим’юка, Івана Андрусяка, Івана Малковича, Сергія Пантюка, Олесі Мамчич. Ну а тепер мій обов’язок подвоюється — премія зобов’язує».
З українського боку лауреатом премії «Воїн світла» став письменник Микола Хомич за роман «Загадки гробниці». Це історичний детектив, у якому молоді кияни беруться за пошуки останків Ярослава Мудрого, які, як відомо, чи то зникли із саркофага, що стоїть у Софії Київській, чи були підмінені. У своїх пошуках їм випадає відкрити справжнє обличчя церковників Московського патріархату, який веде підривну діяльність в Україні, та мріють про відновлення Російської імперії.
Вручав цьогорічні премії представник батальйону «Азов», народний депутат Олег Петренко. Також на церемонії вручення були присутні відомий український поет Дмитро Павличко та голова Спілки письменників Білорусі Борис Петрович.
Як значиться в анотації премії «Воїн світла» імені Михайла Жизневського, вона «присуджується щорічно за книгу українського або білоруського автора, в якій діє благородний, сміливий герой, який бореться за справедливість, проповідуючи загальнолюдські цінності і є прикладом для наслідування».
Сама премія була заснована минулого року і першими її лауреатами стали український письменник і драматург Богдан Жолдак за роман «Укри» про українсько-російську війну та білоруський письменник Анатолій Боровський за книжку «Волею обраний» про національно-визвольну боротьбу білоруського народу проти Російської імперії в 1863-1864 роках.
«Твори лауреатів — це свідчення духовного спротиву експансії Росії, який відбувається на пострадянському просторі», — зазначив ініціатор премії, голова Київської міської організації НСПУ Володимир Даниленко.
