Останній бенефіс,

26.01.2017
Я часто дивлюся ток-шоу С. Шустера. Не став винятком і його прощальний бенефіс 2 грудня 2016 р.
 
Він, як на мене, був присвячений пані Ю, її компанії колишніх міністрів та собі дорогому.
 
У виступах цієї гоп-компанії не було факту, який би не був спотворений, та істини, яка б не була пересмикнута, щодо діяльності нинішньої влади.
 
Так, значною мірою вона заслуговує об’єктивної критики, але, як говорять у народі, в чужому оці й порошинку видно...
 
То де ж були ці пани раніше і чому вони не зробили так, щоб Україна процвітала і газ не був по 450 доларів за 1000 кубометрів, а зарплата працівників усіх галузей була пристойною?
 
Отримавши від МВФ понад 10 млрд. доларів, уряд Тимошенко нібито мав це забезпечити, якби ці «кляті долари» так нав’язливо не прилипали до їхніх жадібних рук.
 
Отож її псевдопротестні виступи — це намагання очорнити всіх і оббілити себе, хоча для мене пані Ю — таке ж продовження олігархічної системи, як і Янукович.
 
Прикриваючись цими критиканами, Савік Шустер вбачає певну користь і для себе.
 
А раптом ми повіримо, що йому дуже погано при нинішній владі, і з 01.01.2017 р. його програма не вийде в ефір, бо не вистачить коштів. Хіба що допоможе, як він твердить, середній і малий бізнес. Так проблема в нього виникла не до, а після Майдану.
 
Якби не було Революції гідності, то пані Ю сиділа б у в’язниці й до сьогодні, а Шустер вів би безперешкодно свою програму і з радістю скакав би по пеньках разом із Януковичем та іншими лакузами.
 
Я добре пам’ятаю його візит разом із ведучими Олегом Панютою та Олександром Ткаченком до Межигір’я. Скільки щастя і захоплення світилося в його очах! І як «багато» нищівної критики на адресу цього зрадника й пройдисвіта звучало в його шоу.
 
Я добре розумію його плач, бо такої годівниці, як Україна, йому не знайти.
 
Насправді ж не віриться, що він зникне з нашого ефіру, бо ж «знайдеться» малий і середній, а не олігархічний бізнес, який йому допоможе, та ще й ті довірливі, хто купить картку телеканала 3S tv.
 
І ми й надалі будемо насолоджуватися критикою президентів України, чинної і наступної демократичної влади, які не будуть запрошувати його у своє Межигір’я. 
Макар РУДИКА
с. Йосипівка, Баранівський район, 
Житомирська область
  • Вахканалія зі створення академічних ліцеїв

    Спостерігаю за цією словесною діареєю, яка несеться в соцмережах навколо проблеми створення академічних людей у профільній школі, і ніяк не можу зрозуміти, чому ті, від кого вона йде, не усвідомлюють елементарних речей. >>

  • Поминання предків: давнє й сьогодення

    Наші пращури добре знали, що смерть це не кінець, а перехід. Душа, як пташка, вирушає у свій шлях, і важливо не тягнути її назад болем, а дати спокій, щоб вона знайшла дорогу до свого світу. >>

  • Музичний діалог батька і доньки

    У Києві, у Національній філармонії України, відбувся щемкий концерт «Польовий і Польова» із проєкту «Звільнена музика», спрямованого на деколонізацію українського музичного простору та повернення імен і творів, які в радянські часи цілеспрямовано витісняли. >>

  • Після теракту на Голосієві: про право на зброю та відповідальність поліції

    Командири усіх підрозділів поліції вже зараз повинні мати реальний бойовий досвід - бо інакше вони не можуть забезпечити правопорядок у країні, де значна частина населення має бойовий досвід і де ворожі терористичні акти - звичайний сценарій ймовірної небезпеки. >>

  • Майбутнє України народжується у самому горнилі війни

    Ми багато говорили про роль молоді у творенні нашої держави, про той вибір, який кожен із нас робить щодня. Бо Україна сьогодні — це не лише про страшні виклики, це, перш за все, про нашу з вами можливість формувати власну, унікальну траєкторію розвитку. >>