«Ігорьок, не менше ста мільйонів...»

      Позавчора Леонід Кучма своїм указом призначив керівником Державного управління справами (в народі — ДУСя) відомого олігарха, а до недавнього часу — голову Держкомводресурсів Ігоря Бакая. Опальний бізнесмен, авто якого у Києві можна впізнати за номерним знаком «МІХАЛИЧ», замінив на цій посаді Олега Ігнатова, котрий опікувався ДУСею (як виконувач обов'язків) після смерті її першого керівника Юрія Дагаєва.

      ДУСя — відомство законспіроване (про це «УМ» писала в середині серпня), позаяк опікується забезпеченням діяльності політиків, від придбання ручок та чорних «мерсів» до ремонтних робіт. Бакая сюди, вочевидь, узяли з кількох причин. По-перше, незважаючи на літню заяву Генпрокурора Піскуна про те, що «Міхалич» десь колись щось цупив на газі, Кучма дає йому індульгенцію: до Бакая чіплятися — зась! Воно й зрозуміло: пригадуєте, як на «плівках Мельниченка» «голос, схожий на Кучмин», перед президентськими виборами декламував: «Ігорьок, не менше ста мільйонів» (сам Бакай не приховує факту підтримки — і не лише моральної — Леоніда Кучми на перегонах). Таких людей, що й казати, потрібно берегти, мов зіницю ока.

      Це явище — взяття під власне крильце близьких людей — за Кучмою помітне давно. Бакай добре розуміє ціну бізнесу та дружби. Серед його товаришів є й кілька опозиціонерів, але на першому плані, звісно, контакти з «Папою». Таким самим, зрештою, був і Дагаєв. Їх обох пов'язували тісні ділові стосунки з іншими олігархами, зокрема не секрет, що Ігор Бакай має багато спільного з Олександром Волковим. До того ж Бакай в силу свого господарського досвіду цілком відповідає вимогам посади «головного завгоспа» при режимі Кучми. До недавнього часу він контролював немало прибуткових підприємств, великі земельні ділянки із забудовами, його сім'я мала помешкання ледь не по цілому світі, свої статки Бакай оцінював у один мільярд.

      Посада керманича ДУСі — сказати б, сіра для політика. Але зараз це саме те, що потрібно Бакаю: у кишені немає депутатського мандата, зате є майже офіційний дозвіл на продовження великого бізнесу на державних грошах (нагадаємо, що раніше пан Ігор очолював НАК «Нафтогаз України»). Видно, що Президент шукав йому якусь госпроботу — не дарма ж ставив на водні ресурси. Справді, присутність на якійсь публічній посаді лише дратувала б, приміром, опозицію. Певне, і сам Бакай втомився від боротьби «на світлі». Кілька років тому він кинув свій газовий бізнес, відмовився від контролю над кількома популярними ЗМІ (зокрема, газетою «Сегодня», яку підібрали «донецькі»). А потім заявив в інтерв'ю інтернет-газеті «Україна кримінальна»: «Мене втягли в політику, я почав нею займатися й отримав ляпаса. Починаю аналізувати і приходжу до висновку, що я, за великим рахунком, не політик, а менеджер. Мені більше подобається природа, подорожі, рибалка, полювання, гриби люблю збирати...»

      Мабуть, «Міхалич» добре справлятиметься з обов'язками облаштування президентського професійного і рекреаційного затишку — як-не-як, відповідний досвід є. А там і на рибалочку з гарантом можна буде гайнути. А там багато про що можна домовитися...

ДО РЕЧІ

      Список із «людьми Волкова», які повертаються у владу, ще можна продовжити новопризначеним заступником міністра оборони Олександром Данильчуком. Персона останнього також «попахує» грішками, якщо вірити депутатському запиту БЮТівця Григорія Омельченка (на початку вересня «УМ» писала про фінансові оборудки наших олігархів, що, крім «відстібувань» керівництву держави, частково вилились нібито навіть у фінансування структур, близьких до «Аль-Каїди»). У запиті Омельченка йшлося про те, як Державне підприємство Міноборони «Футбольний клуб «ЦСКА-Київ», очолюване Данильчуком, спільно з Бакаєм, Волковим, Василем Горбалем, Ігорем Діденком відмивало через закордонні структури суми із численними нулями. Оскільки, за висновками депутата-«антимафіозі», це робилося не без відома Кучми, можна припустити, що Президент та його оточення починають протекційну кампанію свого захисту.