Дороговказ з орбіти: європейська система супутникової навігації Galileo запрацювала

Учора розпочала надавати перші послуги європейська система супутникової навігації Galileo, повідомляє на своєму сайті Єврокомісія. Наразі йдеться лише про підтримку надзвичайних операцій на морі або в горах. Проте згодом система надаватиме послуги й цивільному населенню.

Для звичайних користувачів навігація буде зручнішою: вказуватиме місцезнаходження у 10 разів точніше, ніж уже діючі на цей час аналогічні служби — американська Система глобального позиціювання GPS чи російська GLONASS. До 2020 року на орбіту буде виведено 30 супутників, після цього система запрацює на повну потужність.
 

Глобальні системи супутникової навігації вже мають надзвичайно широке застосування, є невід’ємним елементом управління автомобілями, присутні майже в кожному смарт­фоні.

Розробники Galileo обіцяють, що ця система буде набагато точнішою від американського та російського конкурентів завдяки годинниковим механізмам, які відміряють час із запізненням на одну секунду на кілька мільйонів років. У загальнодоступній побутовій версії точність визначення місцезнаходження становитиме один метр, у комерційній версії — один сантиметр.
 

Згадані 30 супутників системи перебуватимуть на навколоземних орбітах на висоті 23 222 кілометри. 24 iз них будуть діючими, а шість — резервними. У кожному з цих супутників масою 675 кілограмів будуть встановлені два рубінові атомні годинники та два пасивні водневі годинники.

На цей час на орбіті вже перебувають 18 супутників системи Galileo. Розмір кожного з них — 2,7 на 1,2 і на 1,1 метра. А його сонячні електричні батареї мають розмах крил у 18,7 метра і виробляють 1,5 кіловата енергії.
 

Збільшення точності визначення позиціонування в 10 разів дозволить розвивати нові технології, які базуються на точному визначенні місця перебування, як-то автомобілі без водія, складні з’єднання чи міські послуги, повідомив заступник голови Єврокомісії у справах енергетичного союзу Марош Шефчович.
 

Великою перевагою у боротьбі Galileo за лідерство на світовому ринку також має бути значно сильніший сигнал. Його можна буде приймати навіть у великих будинках iз товстими стінами чи в тунелях, а рятувальні акції високо у горах, де часто зникає сигнал існуючих систем, буде значно легше проводити. 
 

На думку єврокомісара у справах внутрішнього ринку, промисловості, підприємництва та середніх підприємств Ельжбети Бєньковської, «запуск перших послуг системи Galileo є важливим досягненням для Європи і першим проявом реалізації нашої найновішої космічної стратегії». Єврокомісар наголосила, що такої технологічної досконалості та рівня ноу-хау, такого рівня якості жодна країна Європи не досягла б, якби діяла по­одинці. 
 

Оголошення початку надання перших послуг означає, що супутникова інфраструктура та наземні системи готові до роботи. Коли 17 років тому проект Galileo лише започатковували, то передбачалося його введення в дію 2008 року, а вартість реалізації обраховувалася в 10 млрд. євро. Сама ідея проекту зародилася ще у 80-х роках ХХ століття.

Окрім країн ЄС, до робіт над проектом приєдналися Ізраїль, Марокко, Норвегія, Швейцарія та Україна. Певний час співпрацював і Китай, але 2006 року китайці вирішили розвивати свій власний проект Beidou.

Розбудова системи значно відстала від графіку у зв’язку з технічними проблемами при будівництві супутників та необхідністю пристосування європейського космічного центру в Французькій Гайані до російських ракетоносіїв «Союз».

Також проблемою виявився тиск США, які не бажали, щоб супутники Galileo використовували ту ж частоту, що і GPS. У підсумку узгодили, що кожна з систем використовуватиме власну частоту, завдяки чому збій однієї не впливатиме на функціонування іншої. 
 

Системи супутникової навігації використовуються у багатьох галузях економіки. За підрахунками, 6-7 відсотків ВВП Євросоюзу залежить від застосування супутникової навігації, а вартість самого ринку супутникових технологій становить 124 млрд. євро. Завдяки системі Galileo його вартість до 2020 року зросте до 250 млрд. євро.