Ослаблений імунітет: позбавлені недоторканності депутати відбуваються легким переляком

15.12.2016
Ослаблений імунітет: позбавлені недоторканності депутати відбуваються легким переляком

Хто з нардепів стане наступним?..

Дезавуювання законодавчої норми щодо недоторканності народного депутата було і лишається улюбленою передви­борчою обіцянкою всіх часів та народів.

От тільки з «імплементацією» цієї чудової ідеї у членів парламенту постійно виходять нестиковки.

Поки вони ходять у кандидатах, всі чітко та ясно представляють, як можна забрати у касти обраних імунітет, але у статусі нардепів алгоритм потрібних дій вони чомусь забувають.

Хай там як, але за останні два з половиною роки сімох нардепів усе-таки вдалося «роззброїти». «Україна молода» згадує, кого і за яких обставин спіткало «послаблення» депутатського імунітету.

Олег Царьов. Потішний ньюзмейкер

Нардеп від «Регіонів» Олег Царьов був тим парламентарієм, кого позбавили недоторканності ще за попереднього складу парламенту. Тобто до виборів 2014 року.
 
Такий «подарунок» колеги зробили Царьову саме до його дня народження. Загалом Царьов за свою політичну кар’єру встиг чотири рази пройти в парламент.
 
Із самого початку «Євромайдану» він займав активну проросійську позицію і дуже наполегливо пхався в лідери «Новоросії». Теоретично міг би зараз займати місце Захарченка чи Плотницького і зустрічатися з Надією Савченко, але щось не склалося.
 
У підсумку Царьов настільки всім набрид, що у квітні 2014-го його виключили з «Партії регіонів». Так би мовити, вигнали чорта з пекла за погану поведінку.
 
А вже у червні того ж таки 2014 року Верховна Рада зняла недоторканність iз Царьова.
 
Щодо нього було розпочато слідство за підозрою в сепаратизмі. Але на той момент шанувальник «Новоросії» був уже поза зоною досяжності для правоохоронців, з’являючись то в Москві, то на окупованій частині Донбасу.
 
Де зараз перебуває Царьов — сказати важко. Нещодавно ЗМІ облетіла інформація про буцімто затримання Царьова в Молдові, але новина виявилася фейковою.
 
Сам же екс-нардеп час від часу нагадує про себе у найнеймовірніший спосіб. То він запустить чутку, що Арсеній Яценюк готується стати «українським фюрером», зігнавши з президентського крісла Петра Порошенка.
 
То вигадає, що Арсен Аваков переховується за кордоном, побоюючись відставки. Словом, розважається Царьов на повну. А що іще робити у «потішних» республіках?
 
Вадим Колесніченко. Проміняв Батьківщину на «Родіну»
 
У той самий момент, коли колегу Колесніченка Царьова виганяли з Партії регіонів, самого Колесніченка виставляли з Верховної Ради. Сталася ця вікопомна подія у квітні 2014-го.
 
Ці двоє «регіоналів» цілком один одного варті, от тільки в любові до Росії Колесніченко зайшов далі свого друга. Колесніченко перебрався до Криму і приєднався до місцевого осередку російської партії «Батьківщина».
 
Політик також неодноразово заявляв про бажання прийняти російське громадянство.
 
На момент втрати недоторканності Колесніченка вже не було на території материкової України. Він утік до Севастополя майже відразу після перемоги Революції.
 
Наступного, 2015-го, року СБУ викликала було колишнього «регіонала» на допит. Однак він заявив, що відвідувати правоохоронні органи України не планує.
 
Нині про Колесніченка згадують лише в контексті його мовного закону (написаного у співавторстві із Сергієм Ківаловим), котрий — як це не дико — чинний і до сьогодні. 

Сергій Клюєв. Опоблок йому в поміч

Наступний герой також може вважатися побратимом і соратником згадуваних вище Царьова та Колесніченка. Адже Сергій Клюєв є плоттю від плоті Партії регіонів. От тільки до складу вже нової, переобраної восени 2014 року, Верховної Ради Клюєв пройшов за списками Опоблоку.
 
Втім це йому не дуже допомогло. Хоча Клюєв без жодних проблем пройшов до парламенту, і ніщо начебто не віщувало біди, хоча грім таки таки вдарив.
 
У червні 2015-го на прохання Генпрокуратури Верховна Рада зняла недоторканність iз Клюєва. Депутата звинувачували в тому, що він, користуючись службовим становищем, отримав від державного «Укрексімбанку» 200 мільйонів євро.
 
Сам Клюєв усі звинувачення відкидав, але втекти все-таки втік. Куди він подівся — для українських правоохоронних органів є загадкою. У день зняття недоторканності Клюєв намагався вилетіти до Відня, але був затриманий в аеропорту «Бориспіль». Потім він не з’явився на допит до Генеральної прокуратури і по цей час перебуває в розшуку.

Сергій Мельничук. Підозрюваний-«трильйонер»

А от iз наступним героєм вийшла зовсім інша історія. Він уже не має стосунку до Партії регіонів, але підозрюється у створенні злочинного угруповання. У парламент екс-комбат «Айдару» Сергій Мельничук потрапив за списками партії Олега Ляшка. Однак пізніше переметнувся до групи депутатів «Воля народу».
 
У червні 2015-го разом із Клюєвим Мельничук позбувся недоторканності. Його хотіли заарештувати. Однак прихильники депутата зробити цього не дали. Втім він пообіцяв сумлінно ходити на допити. І, судячи з усього, обіцянки свої виконує.
 
За словами тодішнього Генерального прокурора Віктора Шокіна, колишньому «айдарівцю» загрожує довічний термін.
 
Однак поки що в Мельничука все гаразд. Зовсім нещодавно він нагадав про себе недолуго заповненою е-декларацією — саме Мельничук був тим горе-математиком, котрий не зумів порахувати у своїх статках нулі та сам себе проголосив трильйонером. Утім живеться кандидату на пожиттєву «каторгу» все-таки значно краще, аніж більшості пересічних громадян.
 
Наприклад, згідно із тією ж таки декларацією, він має автівку Toyota Land Cruiser вартістю у півмільйона гривень.
 
Що стосується місця перебування Мельничука, то принаймні цей нардеп нікуди не тікав. Остання згадка про нього пов’язана з «томатним інцидентом» у Верховній Раді. За словами лідера Радикальної партії Олега Ляшка, це саме «тушка Мельничук» провів до парламенту дівицю, котра облила Ляшка соком. 

Ігор Мосійчук. Ще один «радикал» 

Колега Мельничука депутат від РП Мосійчук був доволі ефектно затриманий у стінах парламенту, і своє затримання називав політичною помстою Генпрокурора. Він став першим народним депутатом, якого СБУ «пов’язала» саме у Раді.
 
Соратник Ляшка неодноразово дивував публіку неоднозначними публічними проявами. Останньою резонансною подією став конфлікт зі співробітником лікарні. Також Мосійчук відзначився рукоприкладством у конфлікті з блогером Олексієм Дурнєвим.
 
Але для того, щоб вимагати від Ради зняти недоторканність iз Мосійчука, у ГПУ мали бути значно вагомішi причини, ніж побутове хуліганство. У парламенті Віктор Шокін продемонстрував оперативний запис, на якому нардеп ніби домовляється про хабарі. Після показу «кіно» з Мосійчуком у цей же день Рада зняла з нього недоторканність, а СБУ взяла депутата під варту. Було це також у 2015-му. 
 
Зараз Мосійчук перебуває на волі. Правоохоронці відпустили його з-під варти. Нардеп нещодавно одружився, а перед тим — радикально схуд. Словом, привів себе у добрий фізичний та емоційний стан. Зараз він активно критикує Юлію Тимошенко, що, в принципі, дуже бадьорить будь-якого українського політика.

Олександр Онищенко. Змішались коні, плівки, люди...

Про того, хто відкрив своєю персоною сезон полювання на «недоторканних» у 2016 році, можна було б написати цілу дисертацію. Але, оскільки справа ще досить свіжа (та й сам фігурант не дає її забути), про сумну долю коне- і «газовода» Олександра Онищенка можна довго не розводитись.
 
Депутата групи «Воля народу» звинувачують у тому, що, займаючись видобутком газу, він завдав державі мільйонних збитків. За Онищенка взялося було НАБУ, але вся доказова база і вся спланована правоохоронцями операція з позбавлення його недоторканності не завадила депутату вчасно зникнути.
 
«Я прийняв рішення не дозволити показово заарештувати себе в залі Верховної Ради. Я зараз на тренуванні в Австрії, готуюсь до Олімпіади», — заявляв Онищенко 5 липня 2016-го, коли парламент голосував за зняття з нього імунітету. На Олімпіаду Онищенко, щоправда, не потрапив. Та й в Австрії не затримався. Він перемістився до Лондона, звідки разом із командою адвокатів та піарників відповідав на обвинувачення української Феміди.
 
А тепер Онищенко, схоже, рветься до США. Принаймні, за його словами, саме американським спецслужбам він передав компрометуючі Президента України Петра Порошенка записи. Частково ці записи вже просочилися й в українські мас-медіа. Якщо вірити цим «плівкам», то глава держави не менший корупціонер, аніж той, хто його таємно записував. Але це вже зовсім інша історія. 

Вадим Новинський. Справа пахне ладаном

Найсвіжіший приклад позбавлення депутатського імунітету пов’язаний із Вадимом Новинським.
 
Цей депутат від Опоблоку, за даними ГПУ, був співучасником у викраденні особистого помічника покійного предстоятеля УПЦ Володимира, архієпископа Переяслав-Хмельницького і Вишневського Олександра Драбинка.
 
Досудове розслідування проти нього проводиться одразу за трьо­ма статтями Кримінального кодексу, за якими йому загрожує до 10 років позбавлення волі.
 
Сам Новинський прокоментував цю подію так:
 
«Я прийму будь-яке рішення ВР, яке вона ухвалить. Я прийму це спокійно і з країни нікуди виїжджати не збираюся. Мене півроку психологічно атакують, щоб я поїхав iз країни, щоб можна було завершити цю справу і зробити обвинувальний вирок у суді під час моєї відсутності. Я нікому не дам можливості зловтішатися і спекулювати на цьому. Я буду в країні, буду співпрацювати зі слідством й надалі», — пообіцяв він. 
 
Що вийде з цієї обіцянки — покаже час. Можливо, Новинському дійсно не варто пакувати валізи. Адже з жодної порушеної проти екс-нардепів справи нічого путнього наразі не вийшло. 
 
Сергій Клюєв досі перебуває в розшуку. Кримінальне провадження проти Сергія Мельничука триває, а заарештований комбат «Айдару» Валентин Лихоліт звинувачує його в організації справи проти себе.
 
Ігор Мосійчук відновив депутатську недоторканність, після чого Генпрокурор Луценко пообіцяв скерувати до парламенту ще одне подання про надання дозволу на притягнення його до кримінальної відповідальності за новим епізодом.
 
Домогтися екстрадиції Олександра Онищенка поки не вийшло, але тепер, щоправда, у НАБУ також зацікавилися оприлюдненими скандальним утікачем записами, однак чи буде відкрито на підставі цих записів нову справу — досі не вирішили. 
 
Словом, усі обвинувачені почуваються доволі комфортно. Як-то кажуть, обіцяти — не означає женитися, а порушувати кримінальну справу — не означає відправити фігуранта за ґрати. Принаймні в Україні все відбувається саме так.