Хоча б у передсвяткові дні маємо визнати: дорослі — це ті ж самі малі, просто вони про це забули.
І коли кажемо: «Через поле, через гай йде до діток Миколай», навіть частенько замислюємося: а хто ж чекає на нього більше — малі чи дорослі?
Діти, щойно прокинувшись, шукають під подушкою гостинця, побоюючись, що там опиниться різочка. Зазвичай там багато солодощів: ліміт різочок у Святого Миколая невеликий.
А от для дорослих це чудовий час для того, щоб звірити прикмети, підготуватися до важливих подій у житті. Хто не знає, мусите знати: якщо на Миколая іній — урожай буде просто розкішним! Якщо снігом усе замело — вся зима буде сніжною, суцільною хурделицею.
Треба всім помиритися
Дівчата у цей день забувають про все на світі й ворожать: кидають черевик через хвіртку чи навіть і дім (не знаю, як у місті, але ми в селі добряче набивали руку в «черевикометанні»): куди показує ніс черевика — звідти і прийде наречений, головне, щоб ніс черевика не дивився в бік дівчини, бо тоді й сватів не варто цього року чекати.
Вирощували заздалегідь і цибулю, і гілочку вишні: чия перша проросте чи зацвіте, та перша і під вінець піде.
Парубкам на Миколая також не можна розслаблятися. Добра прикмета в цей день — висватати наречену, щоб після посту повести її під вінець: дружина з неї вдасться чудова, так стверджують старші.
Вони ж кажуть, що до цього дня треба з усіма помиритися і повернути всі борги, щоб до наступного Миколая не бути у боргах.
Хай Миколай у вишиванці
Розбудить подарунком уранці
Але що ми про дорослих: усе одно найщиріше чекають святого саме діти. Вони віддано вірять у казковість усіх подій, пишуть листи святому Миколаю, намагаються ставати кращими і не лише заради подарунка, а й тому, що самооцінка для дитини — не менш важлива, ніж для дорослого, а в даному випадку вона підтверджується ще й відзнакою.
І хоч ця відзнака відбувається за посередництва рідних дитини і діти про це часто здогадуються, але ж хто, як саме не святий Миколай, надихає батьків, бабусь, дідусів саме на такі гостинці, які сподобаються саме їхньому маляті.
А надихає він у даному випадку на «миколайчики» — фігурне запашне печиво з найрізноманітнішими смаками й ароматами, розмальоване кольоровою глазуррю — улюблене дитяче печиво. Рецептів його багато, один із найулюбленіших і найпростіших — від Дарії Цвєк.
Просіяти 600 г борошна, додати чайну ложку соди, 150 г маргарину, натертого на грубій тертці, посікти, тоді додати 200 г цукру, 2 цілі яйця і 2 жовтки, розтоплений мед (150 г) з корицею та гвоздикою (чайна ложка), замісити тісто.
Місити довго, щоб краще підростало (якщо туге, додати трошки сметани чи майонезу), залишити на ніч у холодному місці. Розкачати корж товщиною 0,2 см, прикласти форму-силует, вирізаний із цупкого паперу, вирізати і покласти на змащений жиром лист.
Змастити яйцем, випікати за температури 200°С до золотистого кольору. Голову можна вирізати з поштової листівки і прикласти, а бороду і фрагменти одягу зробити з білої та шоколадної помадки.
Яких тільки метаморфоз не зазнає медове печиво в процесі випікання в кожному домі! Хто хоче — присипає його цукровою пудрою, хто хоче — покриває шоколадною глазуррю, інші — не розмальовують, а в помадку відразу додають харчові барвники, інші — ще гарячим проколюють його, щоб затим повісити на ялинку, але всі ці дії — приємні і святкові, вони стають традиційними для кожної родини.
Так само, як і добавки до базового рецепту «миколайчиків». Знаю не з чуток, що імбирні миколайчики дітлахи також дуже люблять.
До тих же 600 г борошна потрібно 120 грам вершкового масла, 120 г цукру, 100 г меду, чайна ложка соди, по столовій ложці меленого імбиру і какао.
Розм’якшене масло збийте з цукром так, щоб вийшла пишна маса, покладіть до неї мед і знову збийте. Змішайте сухі інгредієнти, додайте до них масляну суміш і вимісіть.
Витримайте тісто близько двадцяти хвилин у холодильнику, потім розкачайте до трьох міліметрів і виріжте з нього фігурки. Випікайте різдвяні пряники в духовій шафі, розігрітій до 190 градусів, десять хвилин.
Трохи мигдалю
І обов’язково спечіть ще й ці, мигдалеві. Треба буде 300 г борошна, 200 г меленого мигдалю, 200 г цукру, 4 яйця, цедра лимона і чайна ложка розпушувача.
Для початку збийте цукор із яйцями, потім в окремій ємності змішайте всі інші компоненти, а опісля з’єднайте дві суміші. Замісіть тісто (воно має вийти досить крутим), розкачайте і видавіть формочками або виріжте з нього фігурки. Помістіть тісто в духову шафу, розігріту до 180 градусів, і випікайте близько десяти хвилин.
А ці смаколики я називаю миколайчиками для дорослих — неодмінно порадуйте ними всю дорослу частину вашої родини! Потрібно 500 г борошна, 250 г меду, 100 г цукру, 100 г вершкового масла (або маргарину), чайна ложка соди, мелені прянощі (кориця, чорний і червоний перець, імбир — по дрібці, усе разом — 20 г), дрібка солі, 50 г горілки або зубрівки, м’ята для сиропу — за смаком і цукрова пудра для посипання.
Цукор розчинити у невеликій кількості води, додати зелень м’яти. На водяній бані приготувати сироп, м’яту відкинути. Охолодити, ввести мед, соду і збивати все разом до однорідної маси, додаючи масло (маргарин), пересіяне борошно, спеції, горілку, сіль.
Коли тісто стане м’яким, накрити рушником, щоб не пересихало, і дати відстоятись у холодному місці 20-30 хвилин.
Відстояне тісто розділити на шматки, розкачати коржі завтовшки у палець, вирізати бляшаними формами миколайчики і викласти на деко, притрушене борошном чи крохмалем.
Випікати у гарячій духовці, стежачи, щоб не перепеклися. Готові миколайчики посипати цукровою пудрою.
Намалюємо настрій
Найважливіший етап: оформлення печива. Цю частину роботи дуже люблять діти, тому сміливо залучайте їх до роботи, правда, якщо не бажаєте тримати в таємниці появу солодких подарунків.
Форму печиву можна надавати з допомогою готових формочок, а можна виготовити їх власноруч, намалювавши на картоні й вирізавши.
Мої племінниці так захопилися «художніми викройками тіста», що, крім фігурок святого Миколая, навирізали і квіточок, і зірочок, і ангеликів, і невідомих істот, але відомих їм казкових і міфічних героїв.
Затим потрібно приготувати глазур: 3 білки збивають, поступово додаючи приблизно 2 склянки цукрової пудри, до консистенції сметани, щоб лилася густою, але цільною цівкою.
У маленькі глечики чи склянки порозливати основу, змішати з харчовими барвниками. Рідкі барвники — морквяний, буряковий, ягідний соки — підливають в основу; порошки (куркума, какао, кориця, інші) попередньо розводять.
Шоколадна глазур, якою добре малювати очі та обводити контури, готується так: какао 2-5 ложок, склянка цукру, 2-4 ложки молока або води, можна додати трохи вершкового масла.
Або розчинити какао у кількох ложках молока та змішати з основою.
Інтенсивність фарб регулюється кількістю барвника. Широким пензликом малюють миколайчикам жупанчики, черевички, шапочки — суцільно, як тло. На темному тлі обриси рук, хрестик та цяцьки малюватимуться за допомогою тоненьких довгих шпичок світлими фарбами, на світлому — темними.
Далі малюють основою білу бороду з вусами суцільно, не залишаючи проміжку для рота, та брови. Затим — рукавички, руки, хрест або мішечок із подарунками в руках, візерунки.
Далі розмальовують жупанчик Миколая, обличчя (як висохне борода), ну і сніг — крапочки з білої глазурі.
Нехай до вас неодмінно завітає святий Миколай! Він пригощає смачними подарунками...
