Тему лісу-кругляку актуалізувала заява президента Єврокомісії Жан-Клода Юнкера про те, що Президент України Петро Порошенко погодився скасувати мораторій на експорт цього продукту.
«Це була наша умова. Як я розумію, це буде зроблено протягом наступних декількох тижнів, що дасть нам можливість надати наступний транш на 600 мільйонів євро макрофінансової допомоги», — сказав Юнкер на прес-конференції за результатами саміту Україна—ЄС.
Відтак на Європу посипалися звинувачення у тому, що західний світ паразитує на українській сировині, позбавляючи нашу державу і прибутків, і робочих місць, і — як прийнято казати, — «зелених легень», себто екологічно важливих лісових насаджень.
Проте чи справедливі подібні обвинувачення? «Україна молода» вирішила розібратися у даному питанні, яке лише на перший погляд є простим та однозначним.
Зобов’язання зобов’язують
Передусім слід зазначити, що мораторій суперечить Угоді про асоціацію з ЄС та членству в Світовій організації торгівлі. Якщо ми хочемо бути і в ЄС, і в СОТ, то нам слід бути готовими до того, що дечим доведеться жертвувати.
При цьому, однак, є два важливі зауваження. Перше. За останні роки можна було б мінімізувати негативні наслідки від експорту деревини, замінивши його на вивіз несировинної продукції — так, принаймні, Україна отримає у рази більший дохід. Крім того, варто захистити ліси від безконтрольної вирубки, яка має місце зараз і яка дуже нагадує історію з бурштином.
Другий момент. Знаючи, що Україні таки доведеться виконувати взяті на себе зобов’язання, слід набагато продуманiше ставитися до законів, які приймає Верховна Рада.
Адже умова про те, що Україні не можна запроваджувати додаткових експортних обмежень, існувала ще до ухвалення парламентом закону про мораторій. Умови надання кредитів були відомі наперед, утім, за два роки Україна не зробила нічого, щоб знайти альтернативу мораторію.
Отже, ще раз повторимо головне. Спочатку була Угода про асоціацію і Угода про СОТ, а вже потім — пізніше — постало питання про надання (або ні) Україні кредиту на суму 600 мільйонів євро, який обіцяє Євросоюз.
Ще на початку 2015 року ЄС прийняв рішення розширити макрофінансову допомогу Україні до 1,8 мільярда євро, незабаром було виділено і перший транш.
Однак, як заявив глава представництва ЄС в Україні Х’юго Мінгареллі, Євросоюз не надасть Україні другий транш допомоги, якщо наша держава не зніме мораторію на експорт лісу-кругляку.
Тоді ж, у 2015-му, Верховна Рада приймає закон, яким на 10 років забороняє експорт лісоматеріалів та пиломатеріалів у необробленому вигляді, себто лісу-кругляку.
Заборона на експорт лісоматеріалів деревних порід (крім сосни) була введена з 1 листопада 2015 року, а деревних порід сосни — з 1 січня 2017 року.
Тепер вочевидь цей закон треба скасовувати. Або позиціонувати себе як вкрай ненадійних партнерів. Бо справа не у 600 мільйонах, справа у невиконанні взятих на себе зобов’язань.
Можна все вкотре звалити на Захід, але в тому, що Україна зазнає як економічних, так і репутаційних збиткiв, винний аж ніяк не він.
Якби не участь України у СОТ і в Угоді про асоціацію з ЄС, вимоги Євросоюзу разом із обіцяним ним траншем можна було відкинути як економічно недоцільні. Шкода від скасування мораторію неспівставно більша, аніж вигода.
Не бути сировинним придатком
У тому, що рентабельнiше експортувати готову продукцію, аніж сировину, Україна переконалася на прикладі соняшникової олії.
Але тут не обійшлося без добрячого копняка — тільки тоді, коли ввели мито на вивезення за кордон насіння соняшнику, галузь запрацювала на повну. І зараз Україна є найпотужнішим експортером олії, продаючи цей продукт у сотню країн світу.
Тим часом, якщо табу на вивіз лісу-кругляку буде знято, Європа отримає від України подарунок на кілька сотень мільйонів євро щорічно.
Саме стільки може мати Україна від поглиблення деревообробки замість експорту сирої деревини.
Зокрема, якщо перейти від фанерної сировини до виробництва самої фанери, можна отримати додаткових 300-400 мільйонів доларів на рік.
Натомість ЄС пропонує нам 600 мільйонів, але тільки одноразово.
Розширюючи кiлькiсть деревопереробних підприємств, Україна створює додаткові робочі місця. Збуваючи за кордон ліс-кругляк — нищить їх разом із лісом. Крім того, якщо ми хочемо збільшувати доходи бюджету, слід збільшувати обсяги економіки. А це можливо за умови розширення переробної галузі.
Нарешті, пам’ятаймо й про те, що ліси — це дуже важливий механізм захисту певних районів від стихійних лих, які там відбуваються. І вартість відновлення їх після паводків теж лягає серйозним тягарем на бюджет.
Подовження ланцюжка переробки сировини у готову продукцію — це секрет будь-якої успішної економіки і держави, яка такі процеси заохочує. Без цього ми й надалі залишатимемося в очах Європи сировинним придатком, яким Україна насправді є.
Проблеми екології і проблеми втрати гарантованого доходу — ось ті ризики, які влада не мінімізувала, підписуючи угоди з Євросоюзом. Однак є ще дещо: безконтрольна вирубка лісів в Україні не завжди пов’язана саме з експортом сировини.
Ліси винищують і локальні об’єкти господарювання, і місцеві мешканці — у приватних цілях. Над цим також варто замислитися, винайшовши низку превентивних заходів.
Державне агентство лісових ресурсів України напрацювало низку законопроектів, що можуть допомогти навести лад у галузі. В них iдеться, зокрема, про кримінальну відповідальність до 5 років за нелегальну вирубку та про єдині правила реалізації.
У держагентстві говорять про те, що слід напрацювати уніфіковану методу заготівлі деревини, а також вести її електронний облік для всіх постійних користувачів.
Аби краще розуміти, який обсяг деревини заготовляється, куди рухається і як потім реалізується. Можливо, до таких ініціатив варто дослухатися, тим паче що потенціал лісової галузі є значно вищим, аніж ті можливості, які використовуються зараз.
А ТИМ ЧАСОМ...
Євросоюз розділяє бажання громадян України захистити ліси, однак зазначає, що заборона на експорт лісу-кругляку не запобігає незаконній лісозаготівлі та контрабанді деревини.
«Представництво ЄС хотіло б запевнити українців, що ми поділяємо ваше бажання захистити природне середовище України... Політика ЄС і європейська інтеграція жодним чином не ведуть до вирубки лісів, навпаки, вони допомагають їй протидіяти. Якщо Україна захоче інтенсивніше захищати свої ліси, зокрема унікальну біосферу Карпатських гір, то ЄС підтримає її в цих зусиллях», — сказано в заяві представництва ЄС.
У ЄС називають повністю легітимною і прийнятною «заборону на будь-яку лісозаготівлю, обмеження на неї або навіть обмеження доступу до деяких захищених зон за обґрунтованими і доведеними екологічними причинами — за умови, що такі заборони або інші обмеження застосовують до всіх суб’єктів, на рівних умовах».
Однак така заборона на експорт лісу, зазначають у ЄС, не запобігає незаконній лісозаготівлі та контрабанді деревини.
«Причина цього полягає в тому, що нинішня заборона на експорт не досягає цілі запобігти незаконному вирубуванню лісу. Вона лише служить потребам деяких зацікавлених груп деревообробної промисловості, дозволяючи їм отримувати винятковий і необмежений доступ до лісових ресурсів, щоб власноруч ними скористатися. Заборона на експорт не запобігає вирубуванню лісів. Вона також не запобігає нелегальній лісозаготівлі чи контрабанді лісу, адже завдяки такій забороні подібна незаконна діяльність стає ще прибутковішою», — йдеться в заяві.
