Новий документальний фільм «Перестройка» зняли двоє черкащан — Захар Колісниченко та Андрій Чернега.
Це кіно не про перебудову часів Михайла Горбачова. Воно про те, як «совок» пройшовся людськими долями українців, водночас затопивши 200 сіл у долині Дніпра, де ці люди жили з діда-прадіда.
Після постанови Ради Міністрів СРСР 5 березня 1954 року, якою було затверджено будівництво Кременчуцької ГЕС та утворення Кременчуцького водосховища, у 1956-1959 роках тисячі родин стали вимушеними переселенцями. Вони й назвали своє переселення «перестройкою».
Адже цих людей змусили розібрати свої хати, перевезти їх на гору, вище води, і там будувати. Про все пережите й згадують у кінострічці очевидці тих трагічних подій. Спогади — щемливі до сліз.
«Я сам з уманського краю, і коли вперше побачив Кременчуцьке водосховище, то в один момент зацiкавився, як відбувалося його створення i чи варте воно було того? Так народилася ідея фільму», — розповідає «Україні молодій» Захар Колісниченко, один з авторів стрічки.
Зйомкам фільму передувала робота в архівах, пошуки тих, хто на собі відчув трагічне переселення, влаштоване КПРС на чолі з Микитою Хрущовим. «Щоб зафіксувати історію з вуст самих постраждалих, які разом згадують, як їхні села пішли під воду, побували в багатьох населених пунктах на обох берегах Дніпра», — говорить Захар Колісниченко.
Робота над фільмом велася з середини минулого літа. А здійснити проект стало можливим у рамках програми «Студії живої історії», яка реалізується приватною установою «Інша освіта» у партнерстві зі Спілкою MitOst e.V. та за дружньої фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини.
Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО попереджає, що об’єкт «перебуває під загрозою внаслідок значної втрати справжності та цілісності, викликаної новим будівництвом та пов’язаними з ним масштабними археологічними розкопками». >>
У східній Англії археологи виявили рідкісну монету 287 року нашої ери із зображенням римського узурпатора Караузія, який протягом семи років правив Британією та північною Галлією. >>
У травні нинішнього року Україна вдруге після каденції Президента Віктора Ющенка вшанувала на урядовому рівні пам’ять свого видатного державника Симона Петлюри, вбитого сто років тому в Парижі рукою московського найманця єврея Шварцбарда. >>
У Кракові на Раковицькому кладовищі невідомі пошкодили могилу українського письменника, науковця та професора Богдана Лепкого: із надгробка викрали барельєф письменника. >>
Для Українського національного пантеону Кабінет міністрів визначив місце – його планують побудувати на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» в Києві. >>