Новий документальний фільм «Перестройка» зняли двоє черкащан — Захар Колісниченко та Андрій Чернега.
Це кіно не про перебудову часів Михайла Горбачова. Воно про те, як «совок» пройшовся людськими долями українців, водночас затопивши 200 сіл у долині Дніпра, де ці люди жили з діда-прадіда.
Після постанови Ради Міністрів СРСР 5 березня 1954 року, якою було затверджено будівництво Кременчуцької ГЕС та утворення Кременчуцького водосховища, у 1956-1959 роках тисячі родин стали вимушеними переселенцями. Вони й назвали своє переселення «перестройкою».
Адже цих людей змусили розібрати свої хати, перевезти їх на гору, вище води, і там будувати. Про все пережите й згадують у кінострічці очевидці тих трагічних подій. Спогади — щемливі до сліз.
«Я сам з уманського краю, і коли вперше побачив Кременчуцьке водосховище, то в один момент зацiкавився, як відбувалося його створення i чи варте воно було того? Так народилася ідея фільму», — розповідає «Україні молодій» Захар Колісниченко, один з авторів стрічки.
Зйомкам фільму передувала робота в архівах, пошуки тих, хто на собі відчув трагічне переселення, влаштоване КПРС на чолі з Микитою Хрущовим. «Щоб зафіксувати історію з вуст самих постраждалих, які разом згадують, як їхні села пішли під воду, побували в багатьох населених пунктах на обох берегах Дніпра», — говорить Захар Колісниченко.
Робота над фільмом велася з середини минулого літа. А здійснити проект стало можливим у рамках програми «Студії живої історії», яка реалізується приватною установою «Інша освіта» у партнерстві зі Спілкою MitOst e.V. та за дружньої фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини.
Політики, науковці та експерти попередньо вважають, що саме у Києві має бути створено Пантеон видатних українців, які спочили за кордоном. Героїв минулого (наразі у списку близько 200 прізвищ) планують перепоховати в одному місці. >>
«Мова про перепоховання на території України видатних українців, які спочили за кордоном. Справа непроста, тому що вони розкидані по всьому світу. Маємо розпочинати якомога швидше, адже повернення історичної пам’яті – це дуже важлива справа», – зазначив Буданов. >>
Саме 28 березня 2022 року — чотири роки тому було офіційно оголошено про звільнення міста Ірпінь поблизу столиці. Це день однієї з найбільших перемог в рамках битви за Київ >>
Члени експедиції обстежили територію, де за усними свідченнями мало знаходитись масове поховання, на місці якого встановлено хрест і таблиця зі списком. Втім, масового поховання жертв подій травня 1943 року не виявлено. >>
У Рівненської області в селі Угли Сарненської міської громади розпочалися пошукові роботи на місці ймовірного поховання мешканців села — українців і поляків, які загинули під час подій Другої світової війни. >>
Легендарна зв’язкова УПА Віра Андрейко на псевдо «Лисиця», яка попри тортури НКВС не видала жодного з побратимів, померла у місті Мостиська Львівської області у віці 99 років. За місяць, 15 квітня їй мало б виповнитися 100 років. >>