Новий документальний фільм «Перестройка» зняли двоє черкащан — Захар Колісниченко та Андрій Чернега.
Це кіно не про перебудову часів Михайла Горбачова. Воно про те, як «совок» пройшовся людськими долями українців, водночас затопивши 200 сіл у долині Дніпра, де ці люди жили з діда-прадіда.
Після постанови Ради Міністрів СРСР 5 березня 1954 року, якою було затверджено будівництво Кременчуцької ГЕС та утворення Кременчуцького водосховища, у 1956-1959 роках тисячі родин стали вимушеними переселенцями. Вони й назвали своє переселення «перестройкою».
Адже цих людей змусили розібрати свої хати, перевезти їх на гору, вище води, і там будувати. Про все пережите й згадують у кінострічці очевидці тих трагічних подій. Спогади — щемливі до сліз.
«Я сам з уманського краю, і коли вперше побачив Кременчуцьке водосховище, то в один момент зацiкавився, як відбувалося його створення i чи варте воно було того? Так народилася ідея фільму», — розповідає «Україні молодій» Захар Колісниченко, один з авторів стрічки.
Зйомкам фільму передувала робота в архівах, пошуки тих, хто на собі відчув трагічне переселення, влаштоване КПРС на чолі з Микитою Хрущовим. «Щоб зафіксувати історію з вуст самих постраждалих, які разом згадують, як їхні села пішли під воду, побували в багатьох населених пунктах на обох берегах Дніпра», — говорить Захар Колісниченко.
Робота над фільмом велася з середини минулого літа. А здійснити проект стало можливим у рамках програми «Студії живої історії», яка реалізується приватною установою «Інша освіта» у партнерстві зі Спілкою MitOst e.V. та за дружньої фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини.
Упродовж кількох років повномасштабної російсько-української війни було надруковано документальні збірки серії видань «Спадок Гетьманщини» про міста Конотоп і Батурин за матеріалами Генерального опису Лівобережної України 1765—1769 років. >>
Минув ще один рік спротиву московським окупантам. Для мирного населення період сучасної російсько-української війни сповнений стражданнями, втратами рідних домівок, вимушеним переселенням. >>
Від автора
Восени 1964 року в СРСР сталася неординарна подія: жовтневий пленум ЦК КПРС, на якому найвідданіші й найвірніші соратники Микити Хрущова усунули його з найвищих посад — першого секретаря ЦК КПРС та голови Ради міністрів СРСР. >>
Волинські археологи представили неабиякий результат масштабних досліджень, проведених в історичному урочищі «Апостольщина» в межах території Окольного міста княжого Володимира. >>
У Новосибірську 4 січня 1938 року розстріляли 61-річного українського історика, професора мистецтвознавства, фахівця з рунічного письма всесвітнього рівня Миколу Омеляновича Макаренка. >>