Колесо цивiлiзацiї: Трипілля — це перший хліб, перший метал і початок землеробства

25.11.2016
Колесо цивiлiзацiї: Трипілля — це перший хліб, перший метал і початок землеробства

Трипільська кераміка.

Серед величезної археологічної спадщини України особливе місце посідає трипільська культура, з якою пов’язують процес створення підвалин сучасної цивілізації на території України – розвиток аграрних технологій, металургії, становлення світогляду та етнографічних рис. Поява трипільської археологічної культури понад сім тисячоліть тому стала одним із поворотних моментів історії цього краю і багато в чому визначила його приналежність до європейської цивілізації.
Не так багато українців сьогодні можуть стверджувати, що знають історію своєї держави — чи принаймні що пам’ятають повний її шкільний курс. Але ж насправді життєпис нашої країни приховує ще безліч цікавих сторінок, які, хоч і пожовкли від часу, відкриваються нам дедалі більш широкою гамою кольорів. 
І саме для того, щоб ми отримали змогу, а головне — бажання їх прочитати, інститут вищої освіти Київського національного економічного університету та команда «Енактус КНЕУ» провели повчальну конференцію «Трипілля: цивілізація творців», у якій узяли участь відомі археологи, історики та майстри України з реконструкції трипільської кераміки.

Етноісторичний коктейль

Про Трипілля, хоч тема ця довго замовчувалася, незважаючи на безліч археологічних знахідок, останнім часом чимало написано. Трипільська кераміка, розписана червоною, чорною та білою фарбами, експонується в музеях Києва, Черкас, Переяслава-Хмельницького, у Кам’янці-Подільському, Чернівцях, Івано-Франківську, Умані, Борисполі, Одесі, Каневі, Вінниці, Львові, Борщові й Збаражі Тернопільської області, навіть у сільських музеях, скажімо у Буші на Вінниччині, низці музеїв на Київщині. Виставки артефактів iз давніх поселень проводяться не лише у нас, а й за кордоном. Однак про Трипільську цивілізацію так і не знає багато українців.
 
Отже, на наших теренах проживав настільки давній народ, що навіть назву його не зафіксовано у стародавніх написах, і вона загубилася у глибині тисячоліть. На жаль, ми не знаємо як себе називали ті, хто залишив нам у спадок першу хліборобську культуру, колесо, величезну кількість артефактів, як їх називали їхні сусіди.

Творці Трипілля стояли біля витоків цивілізації Європи і зробили дуже вагомий внесок у формування сучасної культури України. На території Києва поселення трипільців знайдено на Замковій горі, Львівській площі, Кирилівських висотах, у Видубичах, Дарниці та Чапаєвці. На півночі кордон трипільської культури проходив десь за 100 кілометрів вище Києва, а на півдні сягав Чорного моря.
 
Нині трипільську спадщину досліджують ученi різних країн. Багаті археологічні колекції виставлені в музеях та нагромаджені в університетах, дослідницьких інститутах та приватних колекціях. Найбільші археологічні скарби зібрані в Києві, у Національному музеї історії України та Археологічному музеї Інституту археології НАНУ. Трипільські колекції також є в музеях Польщі (Краків, Варшава, Познань), Росії (Санкт-Петербург, Москва), Великобританії (Лондон), Австрії (Відень).

Трипiльська матриця iсторiї

Проте найбільша та­ємниця трипільської ци­вілізації полягає в питанні: яким чином вона перетворилася на «найвищий культурний вияв Європи» в IV-III тис. до н.е., «святиню землі української», ба, лягла у підвалини української нації й стала «серцем українства»? Адже донедавна поняття «трипільська культура» становило лише назву унікальної хліборобської цивілізації.

Натомість сьогодні вона є предметом численних проектів, зокрема i під патронатом Президента України Віктора Ющенка. Проекти ці мають на меті не тiльки ознайомити з археологічними знахідками, а й представити їх як надбання національної культури України і зробити її візитною карткою нашої держави у світі.
 
«Трипільська культура, одна з перших, яка впродовж ста років має науковий розвиток, я вбачаю у цій темі велику цивілізаційну науку.  Дуже шкода, що жоден український виш не випускає фахівців із трипіллєзнавства, тому нам є чого прагнути і чого навчатись. Але постає питання, чи варто про це зараз говорити, адже є і важливіші питання, які хвилюють суспільство? Варто, тому що, підіймаючи історію, ми зміцнюємо нашу національну єдність і цілісність», — наголошує Віктор Ющенко.

Скільки таємниць приховує в собі трипільська культура, скільки всього може відкрити для сучасного світу! Як свідчать численні публікації, всім нам слід звернутися до наших витоків. Зокрема, на цю давню хліборобську цивілізацію мають звернути увагу наші аграрії з огляду на досвід ведення сільського господарства.