ПОЛІТПАРНАС

24.11.2016

Наш тридцять третій

 
У рідних степах, де буяли хліба
Колоссям жита й пшениці,
Там ненька Вкраїна без хліба вмира
Й ростуть безіменні могили.
Не тільки в могилах, на свіжій стерні,
У полі, в канавах розкритих
Лежать українці на рідній землі,
Сльозами і потом омитій.
Лежать непокриті під сонцем, дощем,
Обнявшись малята і мами,
Лиш ситі шуліки справляють бенкет
Й ліниво кружляють полями.
«Померла матуся і тато, і всі, —
В щоденнику пише дитина. —
Так хочеться їсти і жити мені,
Одна я лишилась в родині».
«Наш Сталін» гінців в Україну жене,
Забрати в людей до зернини,
Забрати фуражне й зерно посівне,
Незгодних — везти до Сибіру.
Ми служим молебень мільйонам людей,
Померлих по волі тирана,
За душі невинних батьків і дітей
Їм вічная пам’ять і шана! 
 

 

О. ТКАЧЕНКО
Городище, Черкаська область
  • Музичний діалог батька і доньки

    У Києві, у Національній філармонії України, відбувся щемкий концерт «Польовий і Польова» із проєкту «Звільнена музика», спрямованого на деколонізацію українського музичного простору та повернення імен і творів, які в радянські часи цілеспрямовано витісняли. >>

  • Руйнівна спіраль геронтократії

    Українську безпеку не гарантуватиме досить суперечливий , непослідовний , примхливий і зациклений на дружбі з Путіним Трамп. Який прагне статусу США як особистої династичної монархії. >>

  • Відповідальність

    Кожен день повномасштабної російсько-української війни насичений тисячами подій. >>

  • За маскою сили

    «Я не можу дозволити собі слабкість». «Мені не Ок почуватися залежною від чиєїсь милості». >>