«Безхатченки» із мандатом: більше 100 депутатів-мільйонерів отримали компенсацію на житло

119 народних депутатів, які у 2015 році задекларували більш як мільйон гривень, отримували компенсацію на житло.

 

Про це повідомляє Комітет виборців України з посиланням на результати проекту «Дослівно».

 

Десятка найзаможніших депутатів, які отримували компенсації на житло, виглядає так: 1. Вадим Нестеренко (БПП), 206 млн. грн. задекларованих статків; 2. Олександр Вілкул (Опоблок), 190 млн. грн.; 3. Євген Геллер (Відродження), 165 млн. грн.; 4. Руслан Демчак (БПП), 133 млн. грн.; 5. Євген Мураєв (позафракційний), 94 млн. грн.; 6. Борислав Розенблат (БПП), 94 млн. грн.; 7. Геннадій Чекіта (БПП), 90 млн. грн.; 8. Анатолій Денисенко (позафракційний), 85 млн. грн.; 9. Олександр Прес­ман (Відродження), 71 млн. грн.; 10. Аркадій Корнацький (БПП), 57 млн. грн.

 

Переважання в цій десятці представників БПП прикро ріже око. Бо це делегати від тієї політичної сили, котра обіцяла країні «жити по-новому».

 

Як бачимо, деякі речі не змінюються, й багаті та зажерливі лишаються все такими ж багатими та зажерливими.

 

Цікаво, що деякі «безхатченки» з депутатського корпусу задекларували житло, яке належить їм чи їхнім близьким родичам у київській приміській зоні. 

 

«Наприклад, Євген Геллер написав, що є власником будинку на майже тисячу квадратних метрів у передмісті Києва, в селищі Козин. Батько Руслана Демчака, згідно з декларацією народного депутата, володіє будинком 337 кв. м у селищі Крюківщина, яке розташоване за два кілометри від київської Окружної дороги», — йдеться у повідомленні КВУ. 

 

«Дружина народного депутата Михайла Добкіна, згідно з його декларацією, володіє двома квартирами в Києві. Втім депутат також отримував компенсацію на житло», — додає КВУ.

 

Але, очевидно, родичі нардепів не пускають своїх кревних пожити у їхніх хатах. Навіть якщо йдеться про дружину й чоловіка.

 

Та й нерухомість у перед­місті не влаштовує парламентаріїв — вони згодні лише на столицю. В цілому ж, резюмує КВУ, у грудні 2015 року компенсацію отримали 177 народних депутатів. При цьому річний розмір компенсації міг становити 167 тис. грн.

Що ж, із такими прекрасними матеріальними стимулами наші народні обранці мусили б показувати дуже високий ККД. Однак, на жаль, їхні «творчі досягнення» доволі скромні.

 

У середу Рада спромоглася прийняти зміни до закону про телебачення і радіомовлення, а також ратифікувала меморандум про співпрацю між Україною та Британією в оборонній царині. 

 

Що стосується закону, то його стаття 6 («Неприпустимість зловживання свободою діяльності телерадіоорганізацій») доповнена положенням, яке забороняє «заклики до розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті».

 

Також не допускається образа національної честі та гідності.

 

Закон дозволяє Нацраді штрафувати телеканали і радіостанції, незалежно від того, чи було попередження, в разі таких порушень: заклик до насильницької зміни конституційного ладу, підбурювання до війни, агресивних дій, їх пропаганда; розпалювання національної, расової або релігійної ворожнечі.

 

Покарання чекає на мовників і в тому випадку, якщо мала місце пропаганда винятковості або неповноцінності осіб за ознаками їх релігійних переконань, ідеології, належності до певної нації або раси, фізичного або майнового стану, соціального походження.

 

У випадках, подібних до перерахованих, розмір штрафу становитиме 25% розміру ліцензійного збору.

 

Провайдера програмної послуги Нацрада також може оштрафувати на 25% ліцензійного збору за ретрансляцію програм і передач, які не включені до переліку програм, затверджених рішенням Нацради.

 

На вчора ж був запланований розгляд низки питань, що торкалися правоохоронної діяльності та дерегуляції бізнесу.

 

270 голосами «за» парламент полегшив життя фрилансерам, підтримавши законопроект авторства Вікторії Пташник та Оксани Продан.

 

Ці депутати вказали у своїй пояснювальній записці, що переважна більшість фрилансерів унаслідок складності та надмірної бюрократизації процесу не працює у легальному полі, а користується системами Payoneer, PayPal тощо.

 

Натомість ухвалений закон дозволить максимально зменшити адміністративні бар’єри під час процедур укладення зовнішньоекономічних договорів, зарахування валютної виручки, а також бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

 

У день голосування нардепи також мали повернутися до багатостраждального закону про спецконфіскацію, однак Комітет ВР (iз питань протидії корупції) «забракував» текст документа, відзначивши, щоправда, що той уже більш вдалий, аніж попередні його редакції.

 

«Голов­не, що бентежить у цьому законі — це те, що є небезпека вживання його до осіб, які не мають відношення до Януковича і його поплічників. А потім будь-який громадянин України, який потрапить під цей закон, повинен буде через довгі судові тяжби повертати своє майно», — прокоментував ситуацію представник комітету Борислав Береза.

 

«Коаліційні депутати чомусь не хочуть писати адресний закон», — додав він.