Ще півроку тому, зустрічаючись зі священиками-капеланами, які допомагають нашим бійцям на Донбасі, Петро Порошенко зазначив, що «російська агресія проти нашої держави, яка почалася з незаконної анексії Криму і продовжилася на сході України, сатанинські полчища стали складним випробуванням для держави, для суспільства, для мене». Однак гарні слова — це одне, а коли справа дійшла до конкретних кроків на кшталт розірвання дипломатичних стосунків із сусідом-агресором чи, щонайменше, введення візового режиму з Росією, у пропрезидентської фракції парламенту одразу ж знайшлася купа причин, які могли б завадити цьому. Як наслідок — голосування за постанову №4030 «Про звернення до Кабінету Міністрів України щодо припинення дії угоди між урядом України та урядом Російської Федерації про безвізові поїздки громадян України та Російської Федерації» було призначено на вечірнє засідання парламенту. І на момент, коли здавався номер, доля постанови була дуже туманною.
Воювати? Заробляти
Законопроект №4030 спікер парламенту Андрій Парубій вніс до Верховної Ради ще в лютому цього року і вже встиг отримати схвалення профільного комітету з закордонних справ, очолюваного Ганною Гопко. Втім невідомо, скільки він ще пролежав би разом з іншими законопроектами, якби не резонансне затримання в Москві та оголошення шпигуном журналіста «Укрінформу» Романа Сущенка. Після цього розмови про те, що потрібно показати Росії свою принципову позицію, відновилися з новою силою. Як результат — готовий законопроект про скасування безвізового режиму з Росією було внесено в порядок денний на 6 жовтня. Паралельно з цим Міністерство закордонних справ звернулося до громадян України з проханням без зайвої потреби не їхати до сусідів.
Але чим ближче було до голосування, тим більше у частини депутатів з’явилося сумнівів у доцільності таких рішучих кроків. Головною причиною сумнівів стали... тисячі українців, які, попри війну та російську агресію, продовжують, як і раніше, їздити до Росії на заробітки. «У нас є мільйон українців, які працюють у Росії й заробляють гроші для своєї родини. Росія, звичайно, зробить симетричну відповідь на введення віз. А відтак буде перекрито для багатьох українців можливість відвідувати РФ iз метою заробітку. Це питання потребує зваженості та обережності», — озвучив позицію фракції Блоку Петра Порошенка Олексій Гончаренко. Подібну позицію підтримали й представники Опозиційного блоку.
Натомість фракції «Батьківщини», «Народного фронту» та «Самопомочі» висловилися категорично за введення візового режиму з країною-агресором. Утiм їхніх голосів навряд чи вистачить, щоб прийняти постанову. Причину такої розбіжності в поглядах пояснив нардеп від БПП Віталій Чепинога. «Геополітика. БПП не голосуватиме за візовий режим iз РФ. А «Самопоміч» голосуватиме... Бо виборці «Самопомічі» працюють в Італії, а виборці БПП — у Москві», — написав він на своїй сторінці у «Фейсбуці».
Водночас відомий дипломат, голова правління Майдану закордонних справ Богдан Яременко вважає, що впровадження візового режиму з Росією жодним чином не вирішує проблеми. «Візовий режим — це не більше, ніж бюрократична перепона на шляху людського обміну між державами. Він не дає нічого в плані безпеки. Так, можливо, українські спецслужби отримуватимуть інформацію про наміри росіян відвідати Україну на кілька днів раніше. Але, по-перше, в умовах війни треба уміти працювати в реальному часі (без додаткового часу на виконання «домашнього завдання»), а по-друге, цей позитив цілком нівелює те, що російські спецслужби (у яких і так усе непогано з організацією провокацій проти громадян України) також отримуватимуть більше часу на підготовку різного роду капостей українцям», — переконаний він. На думку Яременка, єдиним ефективним методом дипломатичної боротьби ще від самого початку російської агресії мало б стати повне розірвання дипломатичних стосунків iз Росією. «Усе інше — візовий режим, консули, які захищають права, — це від лукавого», — зазначив дипломат.
Утiм навіть до такого кроку наша Верховна Рада, очевидно, не готова. І не в останню чергу через те, що, попри війну, в багатьох із Росією є міцні бізнесові стосунки, якi дуже не хочеться втрачати. Як-то кажуть, гроші не пахнуть.
Покайтеся, а тоді співайте
Не знайшов підтримки вчора в депутатів і законопроект №4303 Миколи Княжицького, який забороняв проведення гастрольних заходів тим російським артистам, які до початку відповідного гастрольного заходу не надали організаторам письмову заяву про засудження окупації території України. Також законом передбачалася необхідність отримання свідоцтва про проведення гастролей в Україні. Схожу вимогу висували й до театралів, членів художнього, артистичного персоналу театру, які є громадянами держави-агресора, а також прокатних посвідчень на фільми з участю «фізичних осіб — резидентів держави-агресора».
Категорично проти цього законопроекту виступили Сергій Лещенко, Ірина Геращенко та Ольга Червакова. Остання зазначила, що мало хто на таке піде, адже після повернення до РФ на артистів, які публічно висловилися щодо засудження агресора, чекає суворе покарання. Зрештою, законопроект відхилили, як відхилили і пропозицію передати його автору на доопрацювання чи перенести на повторне перше читання. Ображений Княжицький заявив, що не ходитиме на засідання ВР, «доки ми не покажемо, хто в цій залі виступає проти України і проти українців...»
А тим часом у Києві назріває черговий скандал — на грудень у Палаці культури «Україна» заплановано концерт колишньої киянки Наталки Поривай, більш відомої під псевдо Наташа Корольова. В інтернеті вже ширяться заклики зірвати цей концерт і фото Корольової поряд із російським президентом Володимиром Путіним.
Студентам — волю, чиновникам та силовикам — гроші
Зате в інших питаннях парламентарії були практично одностайними. У першому читанні було проголосовано новий Закон про освіту, який запроваджує рівні права для інклюзивної, домашньої та інших альтернативних видів освіти. Крім того, з 1918 року мінімальний оклад учителів буде не меншим за три мінімальні заробітні плати, а посадові оклади кожної наступної категорії збільшуватимуться на 10%. Доплати за вислугу років зростатимуть пропорційно робочому стажу: більше 3 років — 10%, більше 10 років — 20%, більше 20 років — 30% окладу. Також у Законі про вищу освіту депутати скасували норму, згідно з якою випускник вишу має в обов’язковому порядку відпрацювати кілька років за державним призначенням.
Було переглянуто й деякі статті Держбюджету-2016, які передбачають збільшення видатків на оборону та безпеку в сумі 7,1 млрд. грн. Зокрема, кошторис Міністерства оборони України було збільшено на 3 млрд. 800 млн. гривень, Головного управління розвідки Міністерства оборони України — на 175 млн. гривень, Національної поліції України — на понад 2 млрд. гривень, Державної прикордонної служби України — на 782,7 млн. гривень, Служби безпеки України — на 128,5 млн. гривень, Державної спеціальної служби транспорту — на 5,4 млн. гривень, Управління державної охорони України — на 51 млн. гривень.
Отримали доплату й державні службовці, які донедавна скаржилися на тотальне недофінансування. Так, на 1,5 млрд. грн. збільшилися видатки на оплату праці працівників центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій і закордонних дипломатичних установ України. Збільшення видатків держбюджету пропонують забезпечити за рахунок заморожування 1,16 млрд. грн. на рахунках Казначейства коштів місцевих бюджетів населених пунктів окупованих районів Донецької та Луганської областей.
Нагадаємо, що в проекті Бюджету на 2017-й рік, який 15 вересня Кабінет Міністрів подав у Верховну Раду, передбачено збільшення витрат на адміністрацію Президента на 50%, на апарат Кабінету Міністрів — на 30%. При цьому мінімальні зарплати та пенсії зростуть на 10%.
