Із першого вересня зі скрипом-рипом, але було запущено систему електронного декларування статків державних службовців та їхніх близьких родичів. Згiдно iз законом про протидію корупції, до 30 жовтня 50 тисяч чиновників мають відзвітуватися перед державою і людьми про свої доходи, майно та підприємства. І бажано відзвітуватися так, щоб потім можна було адекватно пояснити джерела прибутків, які дали можливість законним чином придбати все це майно.
Останнє, очевидно, найбільше непокоїть тих, хто підпадає під дію закону. Бо не встигла система запрацювати, а у Верховній Раді було зареєстровано три законопроекти, що пропонували підкоригувати законодавство. Що цікаво, з такою ініціативою виступили представники парламентської коаліції Тетяна Донець («Народний фронт»), Мустафа Найєм та Ігор Гринів (обоє — Блок Петра Порошенка).
«Покажемо, та не все і не всім»
Головна засторога, до якої апелюють прихильники змін до Закону про протидію корупції, — публічність інформації про великі статки буде використано насамперед нечесними на руку людьми і призведе до зростання рівня злочинності, крадіжок, грабежів, випадків шантажу та інших нехороших справ. «Це намагання, враховуючи досвід і практику інших європейських країн, знайти адекватний баланс того, як при забезпеченні ефективності антикорупційної реформи також не знехтувати захистом персональних даних», — прокоментувала ситуацію віце-прем’єр iз питань європейської інтеграції Іванна Клімпуш-Цинцадзе.
На захист персональних даних посилалися й автори поправок. Зокрема, Тетяна Донець пропонувала вилучити декларації чиновників із відкритого доступу й надавати її лише «за письмовою вимогою Національного агентства протидії корупції». Мустафа Найєм рекомендував у декларації про доходи вносити лише тих родичів, разом iз якими підзвітна особа проживала «не менше 183 днів на рік», а також вилучити з відкритого доступу інформацію про грошові кошти чиновників — готівку, банківські рахунки, позики та коштовності. Пропозиції Ігоря Гриніва зводилися до того, щоб вилучити з публічного доступу характеристику майна, дату вступу у власність, вартість майна на час його придбання, інформацію про вартість і розмір подарунків, ті ж грошові активи, а також інформацію про співвласників майна, якщо воно перебуває у спільній власності. Загалом же все зводилося до формули: ми декларуємо наші статки, але в нас має бути презумпція власника, тобто все, що досі «нажите непосильною працею», вже наше, а от із цього моменту ми зобов’язуємося жити по-новому і більше не красти.
«Нехай галас вщухне»
Ці пропозиції обурили як громадських активістів, які в понеділок організували пікет біля під вікнами комітетів Верховної Ради з промовистим плакатом: «Депутати, ви уху їли?», так і самих народних депутатів. «Це відверте шахрайство, що ставить неможливі вимоги перед детективами НАБУ, які мають доводити факти незаконного збагачення родин клептократів, де часто все «переписують» на дружин. За такого формулювання і прокурор АТО Кулик, і голова Національної комісії з регулювання енергетики Вовк, у чиїх коханих за останні два роки з’явилося багато майна, можуть легко сказати: «А я минулого року прожив зі своєю дівчиною 182 дні. Був у відрядженні чи жив у батьків. А тепер спробуйте довести зворотне», — обурювався пропозиціям Мустафи Найєма його колега Єгор Соболєв.
Під тиском громадськості спочатку Найєм, а вчора й Ігор Гринів заявили про відкликання своїх поправок до антикорупційного закону. Втім лишилися на своїх позиціях. «Я внесу ці поправки тоді, коли дискусія в суспільстві буде готова з усіма аргументами», — заявив учора Ігор Гринів iз трибуни парламенту.
Утiм у цій ситуації, очевидно, спрацювали не тільки і не стільки тиск громадськості, скільки позиція західних партнерів. Адже антикорупційна реформа є однією з головних вимог Європейського Союзу для надання Україні безвізового режиму. І, судячи з усього, там не надто задоволені спробами державних мужів уникнути публічності. «Ми дуже стурбовані спробами через Верховну Раду розмити ту ідею, що лежить в основі цієї системи», — напряму заявив у Києві єврокомісар із питань політики сусідства та розширення ЄС Томас Хан.
І якби йшлося лише про безвізовий режим, може, Рада й спробувала б проштовхнути ці поправки. Але е-декларування є й однією з головних умов надання Україні третього траншу кредиту МВФ. А це вже живі гроші,без яких — ну ніяк.
Так що українські корупціонери, які звикли жити на широку ногу, опинилися між двох вогнів. Що з того вийде — стане зрозумілим 30 жовтня. Чекати лишилося не так довго.
