Святині пам’яті про Голокост: у Львові презентували проект «Простір синагог»

Нещодавно у Львові для широкої публіки було відкрито меморіальний проект «Простір синагог». Це чи не перший випадок в Україні, коли проект було зреалізовано міською адміністрацією у співпраці з партнерами, а не організовано винятково громадськими організаціями. 

 

Муровану синагогу в місті спорудив у 1592—1596 роках італійський архітектор Павло Щасливий. Фундатором будівлі був багатий львівський купець та голова єврейської міської общини Іцак Нахманович (Ісаакбен Нахман). Це була друга міська синагога у Львові. Вона стала центром суспільного життя середньовічного єврейського кварталу та однією з найгарніших синагог Східної Європи.

 

Під час німецької окупації 14 серпня 1941 року, а також протягом кількох наступних днів низку синагог у Львові було підпалено. Тоді ж горіла й «Золота Роза». Пізніше її остаточно доруйнували гітлерівці. Останні 70 років ця територія була занедбаною пусткою, з якою межували літні столики сусідніх ресторанів. Пізніше її обгородили високим парканом.

 

Ідея відновити синагогу побутувала від перших років незалежності України. На археологічні дослідження, проведені біля уламків споруди, було витрачено близько 120 тисяч гривень. 8 років тому Львівська міська рада оголосила архітектурний міжнародний конкурс на облаштування меморіального простору в кварталі євреїв. Перемогу в конкурсі здобув Франц Решке, архітектор із Берліна.

 

Наразі презентовано перший етап: законсервовані руїни «Золотої Рози», помаркований фундамент єврейського будинку навчання Бейт Гамідраш і меморіальну інсталяцію під назвою «Увіковічнення».

 

Інсталяція налічує 39 стел, кожна з яких має своє значення. Софія Дяк, директорка центру міської історії, розповіла: «Двадцять одна стела має тексти. Це тексти, які були написані євреями, чия доля була пов’язана з містом. Десять стел — це фотографії, а решта стел — пусті. Вони символізують те, що майбутнє є відкритим і воно залежить від нас, а також те, що будь-які тексти і джерела є селекцією».

 

Роботу над другим етапом планують розпочати наступного року — візьмуться за площу перед «Золотою Розою», де планують створення відкритого громадського простору для проведення некомерційних заходів. Крім того, вимостять контури першого поверху синагоги.

 

Цей новий громадський простір у Львові є місцем вшанування жертв Голокосту у Львові та, що важливо, місцем діалогу — між сучасниками та минулим. І нехай якомога більше таких символів зневаженої та занедбаної історії трансформуються в спільну спадщину міста.