Перетворимо шахти на креатив: як привабити до нас європейських та українських мандрівників?

28.09.2016
Перетворимо шахти на креатив: як привабити до нас європейських та українських мандрівників?

Туристи часто вибагливі.

Українці через складну економічну ситуацію все частіше відмовляються від відпочинку за кордоном або обирають бюджетні варіанти відпусток усередині країни. Відтак є сенс розвивати вітчизняну туристичну галузь, аби забезпечити якісний відпочинок і внутрішнім, і іноземним туристам.
З іншого боку, туризм — це прибуток. Для однієї сторони — витрати на спорядження, харчування, проживання, сувеніри, супутні тематичні розваги тощо. Для іншої — прибутки від усіх вищевказаних аспектів. 

Як розвивають туризм європейці

У 2014 році туристи, що побували в країнах ЄС, залишили там близько 392 млрд. євро, тобто згенерували майже 3% внутрішнього валового продукту ЄС, що склав близько 13,95 трлн. у тому році.
 
За сумами надхо­джень від туризму лідерство впевнено отримала Німеччина, де осіло майже 112 млрд., наступною за прибутковістю стала Франція з майже  80 млрд. Трійку лідерів замикає Іспанія з 24,4 млрд. 
 
Тож створити у своїй країні об’єкти, які приваблюватимуть туристів, забезпечуватимуть якісний i цікавий відпочинок за адекватну ціну, — важлива справа для кожної країни.
 
Європейці це добре усвідомлюють, тому й є немало програм ЄС, які підтримують якісні проекти розвитку туристичної інфраструктури та створення туристичних «родзинок». Європейська комісія має щонайменше 11 великих програм і різних фондів, через які надходить фінансова допомога туристичній галузі ЄС, що розглядається як стратегічно важлива і є третім за величиною сектором економіки.
 
За допомогою цих програм фінансування отримали сотні проектів у ЄС. 

Які проекти підтримує ЄС 

Європейський фонд регіонального розвитку (ERDF) надав 500 тис. євро на реставрацію Бастіонів Сенгле  на Мальті, а також 125 тис. євро (25% від вартості проекту) на допомогу в розвитку стагнуючого туристичного регіону (Oberpinzgau) в Австрії.
 
Тут місцевий університет дослідив цілющі функції найвищого водоспаду в Європі, розташованого в цьому регіоні, і на основі досліджень влада почала розробляти нові туристичні продукти, пов’язані з ним.
 
Дуже актуальним для України проектом є перетворення старої вугільної шахти на простір креативної економіки С-Mine у бельгійському місті Генк.
 
Тут створили можливості для розвитку підприємств ігрової індустрії, культурний центр, туристично привабливі об’єкти (подорож у великій вентиляційній шахті), а також місце для «Академії медіа та дизайну» і Лабораторію з дизайнерських інновацій для малих та середніх підприємств, що функціонують у цій галузі. ЄС профінансувала  57% цього проекту, що реалізувався у 2011 році. 
 
Ще одна слабкість надто урбанізованих туристів — скуш­тувати натуральну їжу та спробувати щось зробити власними руками.
 
Ці тенденції теж прослідковуються у пріоритетах фінпідтримки від Євросоюзу. Профінансованим на 50% (52 тис.) проектом iз розвитку сільських місцевостей стали курси з приготування страв, для яких використовують лише місцеві продукти, у регіоні Веркор  у Франції.
 
А в гірському регіоні Болгарії, провінції Ловеч,  ремісник Хрісто Хрістов, що спеціалізується на виготовленні предметів зі шкіри і сідел, вирішив збудувати гостьовий будинок для чоти­рьох гостей i відновити свою майстерню.
 
Після реалізації задуманого гості могли б подивитись і спробувати власноруч виготовити ті чи інші вироби, покататись верхи або прогулятись гірськими вершинами. Ідея отримала 30% фінансування у сумі 15 тис. євро у 2013-14 рр.

Де в Європі наймиліше

Загальні тенденції у світі туризму зараз такі: загалом туристів у Європі меншає, і вони надають перевагу саме міському відпочинку. Про це йдеться у звіті компанії Маркетинг європейських міст, опублікованому в березні цього року. Лідерами за привабливістю у Європі стали Лондон, Париж та Рим.
 
Рівень популярності вимірювався кількістю «ліжко-ночей» (ЛН) проведених туристами у містах. Лондон та Париж розділяють на двох 100 млн. ЛН. Париж втратив 2,1% (це десятки тисяч туристів) у 2015 році через теракти. Берлін розділяє з Римом третю сходинку, перейшовши позначку 30 млн. ЛН, а Мадрид обігнав Барселону в популярності, набравши за рік 8,7%. 
 
Якщо говорити про найпривабливіші для туризму країни, то Франція з її столицею (що приймає більш як 30 млн. туристів щорічно) займає перше місце з загальною кількістю туристів більш нiж 86 млн. за рік! Наступні — США (77,9 млн.), Іспанія (68,1 млн.), Китай (56,9 млн.) та Італія (50,8).
 
У Франції є все для привабливості. І красива столиця, і різнопланові ландшафти від пляжів до гірських вершин, і чудова кухня. Сюди слід додати велику кількість історичних пам’яток, природних цікавинок, розвинене мистецтво та культуру. 
 
Цікаво, що світові туристи, схоже, «втомилися» відвідувати традиційно туристичну частину Європи. Тому й кількість туристів у Європі щороку зменшується, а різкий і несподіваний приріст їх кількості демонструють «екзотичні» Парагвай (+97%), Таджикистан (+94%) та Японія (+47%), і маленька, але дуже трендова останнім часом Ісландія (+29%).

Де відпочивають українці

А що ж із туризмом діється в Україні? Відпочивальні настрої українців не надто оптимістичні. Падіння гривні, зростання цін на енергоресурси, складна економічна ситуація не сприяють тривалому та частому відпочинку. Крім того, відпочинок дорожчає і стає менш доступним для більшості українців. 
 
Та частка українців, яка все ж змогла дозволити собі відпочинок за кордоном, обрала країни, де це більш-менш бюджетно. Трьома найпривабливішими закордонними локаціями для українців у 2015 році за кількістю туристів, за даними Укр­стату, стали Туреччина (36 271 туристів), Єгипет (22 365) та Білорусь (20 631).
 
Білорусь, до слова, не є кінцевою метою туристичної мандрівки, а країною, звідки зручно здійснити трансфер лоукостами на прибалтійський та деякі інші напрямки. Загалом майже 207 тисяч громадян України відвідали інші країни з метою туризму в минулому році. 
 
Найсвіжіше ж опитування — просто перед початком відпочинкового сезону, у травні 2016 року, демонструє невеселі тенденції. За даними Київського міжнародного інституту, 63% українців відпочивати влітку не планували. Це на 5% менше, ніж минулого року. А 25% опитаних узагалі не мали можливості виїхати на відпочинок. 
 
Найпопулярнішим напрямком відпочинку, за даними опитування, є Карпати (8%) та заміські будинки і дачі (9% опитаних). Планували провідати родичів у селах 5% відповідачів.
 
До окупованого Криму, як і минулого року, прагнули по­трапити менш як 1% з опитаних, а 12% ще не визначились iз місцем проведення відпустки станом на травень. І всього 2% опитаних щасливчиків мали намір відпочити за кордоном. 

Саморозвиток

І хоча туристична галузь живе своїм життям, розвивається вона в Україні аж ніяк не завдяки державі, а лише за рахунок меценатів, спонсорів та підприємців зі свіжими ідеями та активною життєвою позицією. За даними Мінекономрозвитку, у 2016 році на розвиток туризму коштів не виділили.
 
Щодо 2017 року, то «наразі здійснюються заходи щодо вирішення питання фінансування туризму на цей період». Мінекономрозвитку відзначає, що в рамках урядової програми «Ukraine.Open for U» у грудні 2015 року був презентований промо-ролик України в аспекті її туристичної привабливості за 832 тисячі гривень, який розповсюдили серед вітчизняних авіакомпаній, закордонних дипломатичних установ України та в соцмережах.
 
А все ж карпатські і приморські території активно розбудовуються та розвиваються, процвітає зелений туризм, з’являються нові готелі, курорти, креативні простори. Туристичні послуги екстремального або просто активного відпочинку стають усе популярнішими — рафтинг, роуп-джампінг, скелелазіння, мандрівки печерами, походи тощо.
 
По всій території країни з’являються або продовжують життя раніше засновані фестивалі, ярмарки, паради, святкування, масштабні виставки тощо. 
 
Якби до приватних ініціатив додати державної підтримки у спрощенні ведення туристичного бізнесу, створенні сучасних і зрозумілих стандартів якості, облаштуванні інфраструктури та наданні фінансової допомоги на гідні проекти, це суттєво зміцнило б позиції туризму в Україні.
 
Адже тоді все більше українців у опитуваннях скажуть не «залишусь на відпустку вдома», «ніде не відпочиватиму», а «відпочиватиму в Україні» — на фестивалі, у сусідньому місті, на порожистих річках чи майстер-класі у подільському селі.