До літопису шістдесятництва:творчість як порятунок

Плин книжки складається ніби з двох переплетених течій. Перша — пряма мова самої Стефанії Шабатури. Друга — структуротворчі коментарі упорядниці Соломії Дяків. Авторки розповідають про дитинство художниці й дисидентки, її родину, творче становлення, про спілкування в ко­лі шістдесятників, арешт, не­волю, повернення й нові звершення.

 

Особливо цікавими стануть сторінки про те, як в ув’язненні творчість стала справжнім психологічним порятунком. «Пси режиму», звісно, це зауважили й намагалися постійно шкодити Шабатурі, але зламати її так і не зуміли.

 

Важливими є й спогади про інших шістдесятників, дисидентів; роздуми про саме явище шістдесятництва, замальовки з періоду його становлення, коли нібито елементарні творчі середовища, молодіжні розваги, самоочевидні бажання розібратись у власній історії, зорієнтуватись у світі — раптом перетворилися на боротьбу проти тоталітаризму.

 

Особливе враження справляють розділи, присвячені участі Стефанії Шабатури в національному відродженні вже вісімдесятих-дев’яностих років, у фінальному етапі боротьби за незалежність.

 

Натоді художниця скерувала зусилля на підтримку леґалізації Української греко-католицької церкви. Перед читачем розгортаються драматичні львівські події рубежу 1980—1990-х: перші масові мітинги й молебні, жорстокі сутички з радянськими силовиками й нарешті перемога громадянського тиску над режимом.

 

До речі, саме Стефанія Шабатура була серед тих депутатів Львівської міської ради, які 3 квітня 1990 року підняли український національний прапор над ратушею Львова.

 

Зібрано у книжці й багатий ілюстративний матеріал. Це в першу чергу фотографії численних робіт Шабатури, виконаних у різних техніках. У більшості з них так чи інакше поєднується етнічне мистецтво з умовно модерністичними трансформаціями пропорцій і форм.

 

Також є й серія фотографій із приватного архіву — з рідними, друзями; з місць заслання. А серед іншого — й фото зі згаданої тріумфальної миті на Львівській ратуші.

 

Книжка «Стефанія Ша­­ба­тура: вибрана палітра кольорів з мозаїки життя і творчості» — черговий внесок до складення максимально стереоскопічної картини шістдесятництва як найрезонанснішого явища української історії та культури другої половини ХХ століття.