В Україні стартував бюджетний процес. Стартував на диво вчасно: не під Новий рік, а, як і належиться, у другій половині вересня. Уряд Володимира Гройсмана презентував своє бачення того, скільки може заробити і скільки дозволити собі витратити наша країна. Сьогодні свою думку з приводу їх дітища — проекту Державного бюджету на 2017 рік — скажуть народні депутати.
Передбачається, що і цього року дебати навколо статей доходів, а головне витрат, будуть не менш запеклими, ніж завжди. І процес ухвалення держкошторису обіцяє перетворитися на яскраве політичне шоу. Тим паче суперечностей у тексті законопроекту і справді є чимало.
Віримо, що заробимо
Надходження Держбюджету в наступному році, як вважає уряд, становитимуть 706,26 млрд. гривень. Це на 17,3% більше, ніж у бюджеті-2016. Який ми, ймовірно, виконати так і не зможемо.
Видатки — 775,26 млрд. гривень.
Це також суттєво більше, ніж цьогоріч, — на 14,9%. Дефіцит — якщо урядовий варіант щодо обсягу надходжень таки зможуть реалізувати — буде меншим, ніж у бюджеті нинішнього року. І становитиме 77,54 млрд. гривень, що на 7,3% менше, ніж є нині.
Таким чином, Міжнародний валютний фонд мав би бути задоволений. Якщо, звичайно, його експерти повірять у реальність графи «надходження».
Державний борг України у наступному році має зрости — на 13,3% і становитиме вже 1,7 млрд. гривень.
ВВП, як сподівається Кабмін, також суттєво зросте — і становитиме 3% ВВП. Або 2,584 трильйона гривень. Що є у півтора раза більше, ніж показник нинішнього року — 2% ВВП. Якого, як вважають експерти, ми досягнути не зможемо. І низькі успіхи року 2016 закладають міну уповільненої дії під показники 2017 р.
Інфляція наступного року має становити 8,1%. На противагу нинішній у 12%. У низьку інфляцію експерти вірять лише у випадку стагнації економіки. Але тоді доведеться забути про зростання ВВП.
Прогноз курсу долара на 2017 рік — 27,2 гривнi. Наскільки реалістичною може бути така цифра, варто порівняти нинішні реалії та прогноз курсу долара у бюджеті 2016 року: 24-24,1 гривнi за долар.
Бюджет для людей
І, нарешті, прожитковий мінімум та мінімальна заробітна плата у наступному році трохи зростатимуть. Так, iз 1 січня прожитковий мінімум не зміниться і становитиме 1247 гривень, з 1 травня — 1312 і з 1 грудня — 1373 гривні. Мінімальна зарплата з 1 січня також не зміниться і становитиме 1600 гривень, iз 1 травня — 1684, з 1 грудня — 1762 гривні.
При цьому уряд пропонує Верховній Раді продовжити обмеження щодо цілого ряду пенсійних норм. Так, максимальний розмір пенсії не зможе перевищувати 10 прожиткових мінімумів. Причому за основу береться мінімум, встановлений 1 вересня 2015 року, 1074 гривні. Таким чином, жоден пенсіонер не може отримати більше, ніж 10,74 тис. гривень.
Замороженими залишаються пенсійні виплати і пожиттєве утримання для депутатів, суддів, прокурорів, колишніх членів уряду.
Натомість держава планує на 5,5 млрд. гривень збільшити дотації аграріям.
Зростуть зарплати вчителів і лікарів. Викладачі отримають від 4,5 до 6,4 тисячі гривень у залежності від кваліфікації. Нині ця цифра становить 4,3—5 тис. гривень. Лікарі за свою працю отримають 3,9—7,9 тисячi гривень (нині — 3,5—7,5 тис. гривень).
Ще один пріоритет — децентралізація. Місцевим бюджетам дадуть 390 млрд. гривень. Це на 53,8 млрд. гривень більше, ніж у нинішньому році.
Стільки «антикорупціонерів» — це вже корупція!
При цьому влада не забуде і про себе — окрім цілком логічного збільшення видатків на оборону країни, Кабмін вирішив пролобіювати поліпшення соцстандартів державних чиновників та силових відомств.
Силовики у 2017 році отримають на 14,5 млрд. гривень більше, ніж рік тому, — 129,3 млрд. гривень. Із цієї суми 64 млрд. грн. піде на армію, на органи МВС, зокрема, поліцію та Нацгвардію, — 46 млрд. гривень.
Головний «двигун» українських реформ — Верховна Рада, яка сама й ухвалюватиме цей бюджет, — отримав своєрідний бонус: 983 мільйони гривень на своє утримання! У порівнянні з 2016 роком, видатки на утримання нардепів зросли на 68%. Робота президентської адміністрації коштуватиме українцям на 46% більше, ніж нині, — 669 мільйонів гривень замість нинішніх 456.
На потреби Держуправління справами виділено 1,5 млрд. гривень замість 1,16 у нинішньому році — зростання 29,3%. Для себе улюбленого Кабінет Міністрів попросив 456 мільйонів гривень замість нинішніх 322 мільйонів. Зростання 35%.
Більше витратить держава і на найсправедливіший у світі український суд. При своїх — тобто без зростання видатків, залишиться тільки Вищий адмінсуд: як отримував свої 82 мільйони гривень, так і буде отримувати. Натомість Державній судовій адміністрації додали цілих 77,3%!
Тобто 6,33 мільярда гривень із нинішніх 3,57 млрд. Верховному суду додали 3,7% — до 986 мільйонів гривень, Вищому господарському суду — 1%. До 94 мільйонів. Конституційний суд збільшить свої статки на добротних 63%: мали 99 мільйонів гривень, отримають 162!
Не мала би образитися і Генеральна прокуратура. Відомство Юрія Луценка отримає плюс 40,6% — 4,64 млрд. гривень замість 3,3 млрд. Плюс 58% отримає і суперник прокуратури, НАБУ.
Щоправда, у реальних цифрах таке зростання виглядає скромніше: 773 мільйони гривень замість 488. Ще один антикорупційний орган — НАПК — отримає 577 мільйонів гривень на противагу нинішнім 486.
Ще 64 мільйони виділять новій силовій структурі, що має запрацювати у наступному році, — Державному бюро розслідувань. І найменше у когорті славних і безкомпромісних антикорупціонерів отримає така малопублічна структура, як Нацагенція із виявлення, пошуку й управління активами, отриманими корупційним шляхом. Раніше ці люди оперували 25 мільйонами гривень, завтра отримають 40.
Міністерства України: не обділили нікого?
СБУ отримає плюс 10% до свого щорічного бюджету. Мали 5,21 млрд., будуть мати 5,76. Служба зовнішньої розвідки — на 11%: до 95 мільйонів гривень. Головне управління розвідки — зростання витрат на 39,5%, до 1,4 млрд. гривень. РНБО збільшить свій бюджет мало не вдвічі! Оперуватиме 128 мільйонами гривень замість 70.
Дуже цікава цифра — уряд планує збільшити на 400% (!) державну підтримку вугледобувних підприємств. Якщо нині на підземні копальні йде 25 мільйонів гривень, то у наступному році витратять цілий мільярд.
Про ці видатки можна й треба говорити детальніше хоча б тому, що раніше, при уряді Віктора Януковича, міфічна «держпідтримка» шахт насправді була прикриттям масштабного розкрадання державних коштів, списаних у бездонний регіон.
Що змінилося нині, які підходи щодо галузі має новий міністр, нам усім було б шалено цікаво почути.
Серед інших міністерств експерти позитивно оцінюють збільшення фінансування хіба що Міністерства закордонних справ — на 33,6% — до 4,04 млрд. гривень.
«Під час правління Віктора Януковича у нас суттєво скорочувалися видатки на наші посольства, торговельні місії, — каже експерт «Реанімаційного пакета реформ» Ілля Несходовський. — Це призводило до того, що Україна фактично не могла представляти свою власну позицію за кордоном. У країнах, де було обмежене фінансування українських посольств, на нашу країну дивилися через призму російських ЗМІ, які захоплювали ефір. Як наслідок, ми отримували негативний імідж нашої держави. Там досі вірять, що в Україні триває громадянська війна і російських військ у нас нема».
На 49% більше отримає коштів Міненерго — 2,28 млрд. гривень. Маємо зростання видатків Міністерства культури — 27,8%, до 3,094 млрд. гривень, куди увійдуть також кошти, необхідні для проведення Євробачення. Домоглося зростання витрат Міністерство екології — оперуватиме 4,25 млрд. гривень, зростання 14,8%. Більше — на 18-19% — отримають Мінінфраструктури та Міністерство молоді й спорту. І навіть таке суперечливе відомство, як Міністерство економіки, — 27,2%, до 1,87 млрд. гривень.
Лідером зi зростання бюджету стало чи не найбільш одіозне відомство — Міністерство інформаційної політики. Попри цілковиту розмитість завдань і результатів, вони отримають плюс 124%, або 251 мільйон гривень. Мін’юсту додадуть 28,4% — 7,22 мільярда гривень замість 5,62.
Зменшення фінансування відчує на собі лише Мінрегіонбуд. Цій структурі держава виділить на 13,5% менше: 5 млрд. гривень замість 5,78.
Шкура невбитого ведмедя
Найбільшою інтригою тепер залишається, чи зможе уряд заробити стільки грошей. Прем’єр Гройсман переконаний, що так. Найбільшу частку приросту надходжень має дати внутрішній акциз — 65,3% млрд. гривень (зростання 28,3%). Відтак алкоголь у нашій країні подорожчає на 20%, а тютюн — на 30%. Ще майже 300 мільярдів має дати ПДВ: 199,4 млрд. гривень — імпортний і 82,3 млрд. внутрішній.
Три мільярди гривень очікуємо від спецконфіскації. І це також вузький момент: екс-Прем’єр Арсеній Яценюк планував поповнити цією статтею бюджет на 8 мільярдів, але зумів лише на 100 тисяч. Не менш міфічні 4,3 млрд. гривень ренти від видобутку бурштину. Наразі законопроект щодо легалізації його видобутку не пройшов навіть Мінфін.
Питання щодо зростання податку на прибуток — на цілих 63 мільярди гривень. «Звідки він може взятися, якщо бізнес показує збитки?» — каже голова профільного комітету Верховної Ради Ніна Южаніна. Під великим питанням, чи спрацює зменшення податку на Єдиний соціальний внесок. У нинішньому році ефекту від нього не побачили.
Якщо й у наступному році Володимиру Гройсману не вдасться продемонструвати українцям чудо, то він гучно стане на граблі Арсенія Яценюка. І Держбюджет-2017 можна буде сміливо назвати не бюджетом розвитку, а документом окозамилювання для МВФ.
А ТИМ ЧАСОМ
Бюджет-2016: мінус 6 мільярдів
Головна подія завтрашнього засідання Кабінету Міністрів України — коригування Держбюджету нинішнього року. Як заявив Прем’єр-міністр Володимир Гройсман, йдеться про 6 млрд. гривень.
«Ми працювали з Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ над тим, щоб спрогнозувати грошове забезпечення до кінця року. Ми прийняли необхідні рішення і коригування в обсязі 6 млрд. грн, які зміни за якими цифрам відбудуться в четвер на засіданні уряду», — повідомив голова уряду.
Урядову пропозицію потім скерують на розгляд депутатів Верховної Ради. «І за підтримки українського парламенту зможемо дуже впевнено дивитися на завершення цього бюджетного року», — додав Гройсман.
Головна проблема у тому, що доходи до держкошторису нашої держави за січень-серпень на 5,6% нижчі від запланованих. За серпень ця цифра становить вже 6%. Цікаво, що податкові органи перевиконали план надходжень до бюджету — на 0,8%, а митники — на 5,5%.
Як раніше повідомив міністр фінансів Олександр Данилюк, «Україна має нереалістичний бюджет 2016 року», а наші фіскальні ризики є надто високими.
