У 2015 році депутат БПП Сергій Лещенко першим написав про розслідування проти депутата з «Народного фронту» Миколи Мартиненка. За дивним збігом обставин, діяльність Лещенка збiглася з бажанням деяких чиновників «прибрати» з посади тодішнього прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, пише «РБК-Україна» у матеріалі «Безперспективна справа: чому НАБУ не може «наздогнати» Мартиненка». А Мартиненко, якого вважають головним фінансистом «Народного фронту», був вдалою мішенню для атаки (і, як відомо, добровільно склав мандат. — Ред.).
Сам Мартиненко неодноразово заявляв, що за інформаційною атакою на нього стоїть Росія та її лобі в Україні. За його словами, причиною нападок стала його діяльність на посаді голови Комітету ВР з питань ПЕК. Він, зокрема, виступив проти добудови Хмельницької АЕС «Росатомом», також заблокував приватизацію ГТС Росією.
Однопартійці Мартиненка впевнені: кампанія з дискредитації колеги була складовою війни Кремля проти команди Яценюка, яку там вважають «партією війни», орієнтованою на США. Крім того, в недавно виявленому листуванні російських пропагандистів з канала «Інтер» є докази підготовки роликів iз метою очорнити Мартиненка.
Але, окрім великої політичної гри, в цьому скандалі може бути зацікавлена ще одна особа — Костянтин Григоришин. На момент розкручування кампанії проти «фронтовика», за інформацією «РБК-Україна», бізнесмен активно домовлявся про політичну співпрацю з Саакашвілі в рамках нового політичного проекту. А Лещенка і Григоришина, за визнанням самого депутата, пов’язують 12 років контактiв.
Був у росіянина й економічний зиск: за повідомленнями ЗМІ, він змагався за посилення свого впливу на український енергетичний ринок і безпосередньо на «Енергоатом». А колишній член Національної комісії з регулювання у галузях енергетики і комунальних послуг Андрій Герус тоді заявляв, що мільйонер намагався створити аналог «Росукренерго» на ринку електроенергії. Свої ж гучні звинувачення він зробив після того, як частина його планів провалилася. І Мартиненко добряче доклався до цього.
Пiсля допиту в НАБУ Микола Мартиненко заявив, що «Лещенко воює з ним за росiйськi грошi». «Пан Лещенко отримує чималi грошi (за моєю iнформацiєю 67 тисяч доларiв на мiсяць) за те, що вiн веде iнформацiйну вiйну проти мене. І це замовлення йде з росiйської сторони. Деякi матерiали у мене вже є, я їх буду давати трохи пiзнiше», — сказав колишнiй депутат. Пiзнiше Лещенко зiзнався, що i Президент його похвалив за роботу по Мартиненку.
«Справа Мартиненка» стала першим гучним завданням для НАБУ. За 9 місяців розслідування звинувачення Мартиненку так і не висунули, він перебуває у статусі свідка. Протягом цього часу його допитали лише одного разу — ще в січні.
У статті наводяться слова джерела в НАБУ: «Чесно кажучи, була рознарядка зверху дати результат у цій справі. Але дати його нема з чого. Те, що Лещенко та інші журналісти пов’язали три факти в один, ми в справу не пропишемо. А суд здогад за такі докази не прийме».
НАБУ і САП кілька разів переносили передачу справи до суду. Офіційно вони апелюють до європейської бюрократії, яка ніяк не дасть відповіді на запити про правову допомогу. Не вдалося «дістати» Мартиненка й після обшуків у нібито його офісі та арешту глави наглядової ради ОПЗ Сергія Переломи і першого заступника цього підприємства Миколи Щурикова. Довести провину керівництва ОПЗ буде теж складно. Підприємство постійно проходило міжнародний аудит і перевірки різноманітних контролюючих органів.
Їхній арешт збігся з приватизацією ОПЗ — у результаті штучного конфлікту навколо підприємства не знайшлося жодного охочого податися на конкурс. Через це бюджет країни вже недоотримав 6-7 млрд. грн.
Утім, припускає «РБК-Україна», НАБУ і САП навряд чи відмовляться від звинувачень на адресу Мартиненка. Надто багато медійного галасу навколо цієї справи. Суто теоретично вони роками можуть вести цю справу. А оскільки обвинувачення не висунуто, то й оскаржити їх бездіяльність у суді буде неможливо.
Більше того, якщо звинувачення висунуть, але доказів буде недостатньо, медійно виграти в цій боротьбі НАБУ і САП завжди зможуть, переклавши провину на нереформований суд або ГПУ, яка не передала всі документи. В умовах постійної війни між відомствами такий варіант дуже прогнозований.
